Бог древних Египтян - это Осирис
Історія появи на світ Ярослава досить романтична. Його майбутній батько Володимир, перед тим як зійтися в рішучій битві зі старшим братом Ярополком, вирішив заручитися підтримкою сильного Полоцького князівства. Тому посватався до дочки полоцького князя Рогволода Рогнеди.
Літопис Нестора оповідає, що коли батько запитав у неї: "Чи хочеш за Володимира?", горда Рогнеда відповіла: "Не хочу роззути сина рабині, але хочу за Ярополка!" Ось коли Володимирові нагадали про його незаконне походження. І він жорстоко помстився полоцькому князеві, забивши його, а Рогнеду силоміць узяв у жінки. Від того шлюбу й народився Ярослав.
Рогнеда не змогла й, певно, не схотіла полюбити Володимира, і той відіслав дружину від себе, надавши їй садибу поблизу Києва, на річці Либеді. Там і минули перші роки життя Ярослава. Більше ніж через сто років по смерті головних дійових осіб цієї історії Лаврентіївський літопис, продовжувач "Повісті временних літ", розповів, що одного разу, коли Володимир відвідав Рогнеду - певно, щоб побачитися з дітьми (від неї у Володимира було четверо синів і дві дочки), - нелюба дружина намагалася вдарити ножем сонного князя. Той розлютився і зібрався було власною рукою стратити злочинницю, аж коли до кімнати увійшов малий Ізяслав і не дозволив батькові вчинити задумане. Володимир схаменувся, збудував нове місто на Волині, назвав його Ізяславлем і вислав туди Рогнеду зі старшим нащадком.
Дуже рано Ярослав розпочав політичну кар'єру. На десятому році життя, 988 р., він був відірваний від матері й поставлений батьком намісником у Ростово-Суздальській землі, в Поволжі. Неважко зрозуміти, що у Ростові за Ярослава правив хтось із довірених бояр Володимира. Та раптом у Новгороді Великому помер найстарший син Володимира - Вишеслав. І Володимир несподівано для всіх перевів до Новгорода не наступного за віком, отже, й за старшинством сина Ізяслава, а малого Ярослава
К власти пришёл в результате борьбы за престол со своим братом Мстиславом Тмутараканским, с которым вынужден делить власть до 1036 года( год смерти брата).
Яркая личность: волевой, сильный, решительный, благоразумный, преданный православной вере, храбрый, сочувствующий малоимущим. Вёл скромный образ жизни. Часто Ярослав Мудрого называют идеальным князем. Даже его облик изображён на современной тысячерублёвой купюре.
В летописях не сохранилось описания его внешности, но отмечается, что он был хромоногий- то ли с детства, то ли в результате увечья, полученного в походах.
Осирис был в древнем Египте.