Объяснение:
Однією з принципових особливостей української культури XX століття є визначальна роль політичного чинника. При цьому переважав не революційний характер динаміки, а різкі зміни, які чітко розмежовують основні етапи розвитку української культури. Поворотне значення мали Перша світова війна, Лютнева і Жовтнева революції, боротьба за українську державність 1917—1920 рр., створення СРСР, Друга світова війна, криза соціалізму і розпад радянської системи, отримання Україною незалежності. У радянський період, який зайняв більшу частину сторіччя, українська культура пройшла складний шлях, який поєднує досягнення і втрати, духовні злети і трагедії: національне піднесення 20-х років, трагедію у роки сталінської диктатури, хрущовську «відлигу», брежнєвський «застій», горбачовську перебудову. Внаслідок одержавлення всіх сторін життя суспільства, його бюрократизації, централізації влади провідну роль відігравала особа першого керівника комуністичної партії і, відповідно, всієї держави.
У 1991 відбулося не тільки проголошення
CAAN
ИСТОРИЯ
«Тюрки и иранцы Танской империи»: интервью по следам монографии Аблета Камалова
19 ФЕВРАЛЯ, 2020CAA NETWORK
Аблет Каюмович Камалов, доктор исторических наук, профессор Университета «Туран» (Алматы, Казахстан), в своей монографии «Тюрки и иранцы Танской империи», опубликованной в 2017 году на основе анализа письменных, преимущественно китайских источников, раскрывает роль и место тюркоязычных и ираноязычных народов в истории периода 618–907 гг. В интервью для CAAN автор делится основными идеями и тезисами монографии, в которой период Танской империи рассматривается как история не только ханьцев, но и всех этнических групп, живших в Срединном государстве и внесших вклад в его военно-политическое могущество и культурное развитие.