Армия Монгольской империи — вооружённые силы Монгольской империи (с 1206 года). Представляли собой реформированную Чингисханом вооружённую организацию степных кочевников, сформировавшуюся под влиянием их повседневного быта и военных традиций кочевых и оседлых народов центральноазиатского региона. В этом отношении большую роль сыграли кочевые культуры киданей и чжурчжэней.
В первые годы существования империи армия служила не только инструментом экспансии, но и важнейшим механизмом управления государством. В сочетании с теми стратегическими условиями, в которых она применялась, позволила Монгольской империи стать к середине XIII века крупнейшим государством, вобравшим в себя обширные земли от Дуная до Японского моря и от Новгорода до Камбоджи.
Объяснение:
Відповідь:
Коли землі не могли прогодувати всіх, а вільних ділянок у Греції бракувало, греки вирішили пересилитися на чужину. Провідними заняттями колоністів були вирощування зерна, винограду, городини, рибальство й виготовлення рибних продуктів, скотарство. Вирощевання олив, як галузь, не розвивалось. Високого рівня досягло ремісниче виробництво- металообробка, гончарство, ткацтво, виготовлення виробів зі скла, дерева, кістки. Також слави зазнали майстри-ювеліри: виготовляли дивовижної краси прикраси на замовлення скіфських вельмож, зокрема й славнозвісну пектораль скіфського царя. Карбували власні монети. Державне та суспільне життя античних міст Північного Причорномор'я та Криму складалося так само, як і в Греції.