В походе викинг привычно просыпался на корабле, заплетал волосы на голове и бороду в косички и приступал к веслам под команды конунга. С собой везли засушенное мясо, иногда живой скот для пропитания. На носу корабля обычно возвышалась резная деревянная фигура дракона, чтобы напугать противников еще с моря.
Викинги с налету, не давая опомниться местным жителям, захватывали прибрежные деревни, жгли и грабили их. Часть норманнов затем возвращалась в Скандинавию с богатой добычей: заметную долю общих трофеев сдавали конунгу, а тот строил на эти средства родовой замок. Все богатые норманны имели в Скандинавии такие родовые крепости, хорошо защищенные от нападений с моря. Не иностранцев опасались знатные варяги, а своих же собратьев – лихих конунгов.
Объяснение:тут 15 предложений, спиши 6 предложений
Французько – Британські відносини між урядами Французької Республіки та Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії (Велика Британія). Історичні зв'язки між Францією і Великою Британією, і країни Співдружності, є довгими і складними, включаючи перед цим завоювання, війни і союзи в різних епохах історії. Завоювання норманами Англії у 1066 році почало період норманізації англійського суспільства, а також упадок англійської мови. У середньовічний період країни були ворогами і монархи обох держав борються за контроль над Францією. Деякі конфлікти, що включають Столітню війну і французькі революційні війни були виграні Францією, а наприклад Семилітня війна, Наполеонівські війниз яких Велика Британія вийшла переможцем.
Велика Британія та Франція довго боролися одне проти одного, кульмінацією якого є перемога Сьомої коаліції над Наполеоном у Ватерлоо в 1815 році. Існували наступні напруження, особливо після 1880 року, над такими питаннями, як Суецький канал і суперництво за африканські колонії. Незважаючи на деякі короткі залякування війною, мир завжди дотримувався. Дружні зв'язки між ними почалися з 1854 року; і британці, і французи були союзниками проти Німеччини в обох Світових Війнах, в останньому конфлікті британські війська навіть до звільнити окуповану Францію від нацистів. Обидві країни виступали проти Радянського Союзу під час Холодної війни і були засновниками НАТО, західного військового альянсу на чолі з Сполученими Штатами. У 1960-х роках президент Франції Шарль де Голль ставився не довірливо до англійців за те, що вони занадто близькі до американців, тому протягом багатьох років він блокував британський вступ до Європейського спільного ринку, сучасний Європейський Союз. Де Голль також витягнув Францію з її активної ролі в НАТО, тому що Альянс був занадто сильно контрольованим Вашингтоном. Після його смерті, Англія вступила до Європейського Союзу, і Франція повернулася до НАТО.
В останні роки обидві країни мають досить тісні відносини, особливо в питаннях оборонної та зовнішньої політики. Проте обидві країни, як правило, не згодні з іншими питаннями, зокрема які стосуються Європейського Союзу. Францію і Великою Британію часто називають "історичними суперниками" або вважається, що між ними постійно тривала конкуренція. Французький письменник Хосе-Ален Фалон висловлювався про відносини між країнами, описавши британську мову як "наші найдорожчі вороги".
Объяснение:
Есть ответ о Франции
Позитивний:
1. Збільшилися обсяги сільського господарства.
2. Відновлено дореволюційні посівні площі до 1923 р.
3. Досягнуто довоєнного рівня у тваринництві до 1927р.
4. Зростання середняцьких господарств (60%).
5. Досягнуто довоєнного рівня в промисловості до 1928р.
6. Покращилося матеріальне становище робітників, селян, службовців (реальна зарплата робітників становила 93,7% довоєнного рівня).
Негативний:
1. Брак промислових товарів.
2. Збільшення цін.
3. Гальмувалося зростання життєвого рівня населення.
4. Безробіття.
5. Загострення житлового питання.
6. Аграрне перенаселення.
В эпоху викингов (IX—XI века) скандинавы-викинги путешествовали от Ирландии и до Руси, занимаясь торговлей, охотой и грабежом. Около 860 г. викинги открыли остров, назвав его «Исландией» («Ледяной страной»), и основали там ряд колоний. Совершая частые плавания на Запад, викинги, как ныне считается, первыми из европейцев посетили Америку, кроме того, в эпоху викингов произошел также первый генетический контакт между европейцами и жителями Северной Америки[1].
Около 900 года из Норвегии отправился корабль под командой Гуннбьорна. Он сбился с курса, и викинги увидели остров (Гренландию). Открытие Гуннбьорна вдохновляло других норманнов на новые экспедиции. Создатель гренландских колоний Эрик Рыжий был выслан из Норвегии около 985 года. Ссылку он использовал для открытия новых земель. После трудного плавания ему удалось найти землю, обнаруженную Гуннбьорном. Климат её был весьма суров, но Эрик Рыжий назвал её Гренландией («Зеленой страной»). В 986 году Эрик собрал группу викингов, готовых обосноваться на открытом им острове. Когда команда прибыла, стояло лето, и удалось наладить торговлю со Скандинавией. Вскоре один из поселенцев, Бьёрни Хьорлфсон, из-за бури наткнулся на неведомую землю, холмы которой были покрыты лесами (возможно, северо-восточное побережье Америки). Хьорлфсону не терпелось прибыть в Гренландию, чтобы поведать другим о своем открытии.