Напад печенігів на київ та його облога змусили святослава терміново повертатися до столиці. та в києві йому довго не сиділося. розігнавши степову орду, впорядкувавши державне іння та поховавши в 969 році свою матір, стару княгиню ольгу, святослав знову повернувся до дунайських справ.за час його відсутності на ситуація там ускладнилася. в 969 році у візантії проголосили імператором цимісхія, який не бажав зміцнення русі і виступив тепер уже визволителем болгар від русів. при його підтримці болгарське населення повстало і розпочало бойові дії проти київських дружин.літопис розказує, що спершу переяславець взяли в облогу болгари та святослав розбив їхнє військо й опанував тракією і македонією та підійшов мало не до царгорода.спроби цимісхія відкупитися від святослава успіху не мали - київський князь вірив у свою перемогу. та візантійський імператор, зібравши військо з усієї імперії, на початку 971 року виступив проти святослава. перевага сил тепер уже була у цимісхія, і князю прийшлося відступати. закриваючи відступ русам в гирло дунаю увійшла візантійська ескадра брандерів з "грецьким вогнем" і облягла доростол, ставку святослава. щоб зберегти свій флот від "грецького вогню", князь наказав витягти свої лодії на берег. облога доростола тривала три місяці. головні бої розгорілися 23 і 24 липня.втрати русичів були великі, греки рахують їх у 16 тисяч. але і грецькі війська танули в жорстоких боях, і вже не мали сил здолати оборону русичів. тому цимісхій з радістю прийняв пропозицію святослава завершити справу миром.за укладеним трактатом, святослав віддав грекам невільників, зрікався завойованих територій в болгарії і прав на грецькі колонії в криму. окрему угоду було укладено про торгівлю.візантія забезпечувала княже військо провіантом на зворотну дорогу. святослав також зустрівся з цимісхієм. імператора вразила простота київського князя. був він середнього зросту, кремезний і сильний, мав короткий ніс, сині очі, густі брови і виглядав суворо. був гладко голений, з довгими вусами і "козацьким оселедцем" на голові. відзначався від своїх воїнів лише тим, що мав у вусі золотий "ковток". одежа його була проста, полотняна, як і в його воїнів, разом з якими він гріб веслом. після завершення переговорів і укладання угод значно поріділа флотилія князя святослава відпливла з дунаю до дніпра.підійшовши до дніпровських порогів, святослав побачив, що береги дніпра опановані великою печенізькою ордою. як вважають історики, печенігів на святослава намовив візантійський імператор.бажаючи зберегти свої кораблі, князь святослав відмовився покинути їх з військовою здобиччю і не захотів пробиватися до києва суходолом, тому і залишився зимувати в білобережні. а печеніги, маючи значно більше військо, чекали на порогах, коли княжа дружина вийде з лодій. весною 972 року князь вирішив пробиватися до києва через орду боєм, у його війську почався голод.у бою з переважаючими силами печенігів на острові хортиця князь святослав загинув. до києва пробилася лише княжа кіннота з воєводою свенельдом.так закінчив свій ратний шлях князь святослав, один із найгероїчніших київських князів.певно є історична справедливість у тому, що через 500 років саме на хортиці, нижче порогів дніпра, відродиться українське козацтво - послідовники княжої морської слави, яке й образом своїм нагадуватиме нам князя святослава.
Ход Французской революции 1789 - 1794 гг. условно делится на следующие этапы:1.Период конституционной монархии (1789-1792). Главная движущая сила - крупная аристократическая буржуазия (представители — маркизы Мирабо и Лафайет) , политической властью владеют фельяны. В 1791 г. была принята первая Конституция Франции (1789 г.) .2.Жирондистский период (1792-1793). 10 августа 1792 г. монархия пала, король Людовик XVI и королевская семья были арестованы, к власти пришли жирондисты (название от департамента Жиронда, в котором находится город Бордо, оттуда были многие жирондисты, например Бриссо) , провозгласившие Францию республикой. В сентябре 1792 г. взамен предусмотренного отмененной Конституцией 1791 г. Законодательного собрания Франции было созвано новое Учредительное собрание - Национальный конвент. Однако в Конвенте жирондисты оказались в меньшинстве. Также в Конвенте были представлены якобинцы, исповедовавшее более левые взгляды, чем жирондисты, выразители интересов мелкой буржуазии. Большинство в Конвенте составило так называемое «болото» , от позиции которого фак¬тически зависела судьба революции.3.Якобинский период (1793-1794). 31 мая-2 июня 1793 г. власть перешла от жирондистов к якобинцам, устанавливается якобинская диктатура, республика была укреплена. Разработанная якобинцами Конституция Франции так и не была введена в действие.4.Термидорианский период (1794-1795). В июле 1794 г. в результате термидорианского переворота якобинцы были свергнуты, а их лидеры казнены. Во французской революции обозначился консервативный поворот.5.Период Директории (1795-1799). В 1795 г. была принята новая Конституция Франции. Конвент был распущен. Учреждена Директория - коллективный глава государства, состоящий из пяти директоров. Директория была свергнута в ноябре 1799 г. в результате брюмерского переворота под руководством генерала Наполеона Бонапарта. Это ознаменовало конец Великой французской буржуазной революции 1789-1799 гг.
