Відповідь:
Після завоювання території Індії британцями швидко зростало незадоволення порядками, що несло загрозу звичному існуванню практично всього населення. Воно переростало у відкритий спротив англійській владі і, зрештою, вилилось у повстання сипаїв — армії, завербованої британською адміністрацією з місцевого населення. Сипаїв активно наймали місцеві індійські раджі для власних військових потреб, що приносило англійцям додаткові прибутки.
В ході повстання в 1858 році британський парламент прийняв закон про ліквідацію Ост-Індської компанії. Індія ставала складовою частиною Британської імперії, а королева Вікторія була проголошена імператрицею Індії. Керувати країною повинен був генерал-губернатор, що згодом отримав офіційний титул віце-короля. Його діяльність, як і всієї адміністрації Британської Індії, контролювалась відповідальним перед парламентом міністерством у справах Індії.
Після цього було здійснено ряд важливих реформ. Військова реформа призвела до розформування сипайських полків і до суттєвого збільшення чисельності англійців в армії. Зросла роль армійських найманців. При цьому Британія зобов'язувалась поважати традиційну індійську варно-кастову систему.
У 1861 році парламент прийняв закон про організацію законодавчих Індійських рад при генерал-губернаторі та губернаторах провінцій. Була проведена судова реформа за англійським зразком. Право брати участь у виборах отримувало 1% населення.
В 1857 році було відкрито університети в Калькутті, Мадрасі та Мумбаї з викладанням англійською мовою, що мало б забезпечити підготовку проанглійських кадрів колоніальної адміністрації з самих індійців. Нормою ставало використання англійської мови як офіційної. Книги та періодика друкувались виключно англійською. Активне проникнення елементів британської політичної культури сприяло проникненню в Індію і європейських ідей та ідеалів.
Пояснення:
абсолютизм сформировался именно в это Время, т. к. закончился период феодализма, основной чертой к-го были феодальная раздробленность и слабая королевская власть. к республикам перешли в странах с очень высоким уровнем буржуазии - ей не нужен был королевский контроль за своими операциями. парламентская монархия установилась в странах, где буржуазия также была сильна, но ей требовались поддержка и авторитет монархии в своих международных делах абсолютизм стал господствующим в 18 веке и был следствием апогея борьбы монарха с церковью по во секуляризации
1.Әбілхайыр Хандығы
2.Моғолстан
3. Присырдарьинские города были важными центрами торгово-экономических связей для населения степных районов; превосходными для своего времени крепостями и могли выдержать длительную осаду. Традиционно они являлись административно-политическими центрами предшествующих государственных образований на территории Казахстана.