Розробки уроківПідручникиВідеоАтласиРефератиКниги
Pause
Unmute
Loaded: 3.19%
Fullscreen
Повний курс історії України в тестахЗахідноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині XIX ст.
Поняття й терміни
• Кооператив — особлива форма організації праці, за якої багато людей разом беруть участь в одному або різних пов’язаних між собою процесах праці; масове виробниче, торговельне та інше об’єднання, створене його членами-пайовиками.
• Кооперативний рух — рух за створення кооперативів — добровільного об’єднання людей для спільної господарської діяльності. Набув поширення на західноукраїнських землях та Наддніпрянській Україні наприкінці XIX — на початку XX ст.
• Москвофіли — діячі культурницького, а згодом і політичного руху, що був поширений на західноукраїнських землях у другій половині XIX — у першій половині XX ст. Мета руху — приєднання західноукраїнських земель до Росії. Відіграли позитивну роль у відстоюванні інтересів українського населення у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії.
• Народовці — діячі культурницького, а згодом і політичного руху, що виник на початку 1860-х рр. серед української інтелігенції Галичини на противагу москвофільству. Наприкінці XIX ст. рух народовців став домінуючим у Галичині.
• «Нова ера» — спроба лідерів українського та польського рухів Галичини наприкінці 1880-х — на початку 1890-х рр. досягти порозуміння, яка вилилась в джентльменську угоду про взаємні поступки, що діяла упродовж 1890—1894 рр.
• Політична партія — добровільне об’єднання громадян — прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, які головною метою вважали участь у виробленні державної політики, формуванні органів влади та місцевого самоврядування та представництво в їхньому складі.
• Радикали — представники політичної течії, що відокремилася від народовського руху і сповідувала соціалістичні ідеї. Заснували першу українську політичну партію в Галичині — Русько-українську радикальну партію (1890 р.).
• Трудова еміграція — явище економічного життя, яке характеризується від’їздом працездатного населення з районів аграрного перенаселення або хронічної депресії на заробітки в інші країни. Трудова еміграція українців набула широкого розмаху у другій половині XIX — на початку XX ст. Із західноукраїнських земель трудова еміграція була спрямована переважно за Океан (США, Канада, Бразилія, Аргентина, Австралія тощо), із Наддніпрянської України — до Сибіру, Далекого Сходу тощо.
• «Український П’ємонт» — таку оцінку дав В. Антонович ролі Галичини в українському русі наприкінці XIX — на початку XX ст., порівнюючи з роллю Королівства П’ємонт в об’єднанні Італії.
Основні події
Дата
Подія
• 1856—1916 рр.
Життя та діяльність I. Франка
• 1861 р.
Перші вибори до Галицького крайового сейму
• 1861 р.
Створення у Львові культурно-просвітницького товариства «Руська бесіда»
• 1867 р.
Конституційне оформлення дуалістичної Австро-Угорської імперії
• 1868 р.
Створення у Львові культурно-просвітницького товариства «Просвіта»
• 1870 р.
Створення Руської ради — політичної організації москвофілів (старорусинів)
• 1873 р.
Заснування Літературного товариства ім. Т. Шевченка
• 1875 р.
Відкриття Чернівецького університету
• 1883 р.
Заснування В. Нагірним кооперативу «Сільський господар»
• 1885 р.
Створення Народної ради — політичної організації народовців
• 1890—1894 рр.
«Нова ера» україно-польських відносин
• 1890 р.
Утворення Русько-української радикальної партії (РУРП) — першої української політичної партії
• 1892 р.
Створення Наукового товариства ім. Т. Шевченка (НТШ)
• 1895 р.
Уперше до програми української політичної партії (програми РУРП) було введено положення про домагання незалежної Української держави
• 1899 р.
Створення Української соціал-демократичної партії (УСДП)
• 1899 р.
Створення Української національно-демократичної партії (УНДП)
ЗАВДАННЯ З ВИБОРОМ ОДНІЄЇ ПРАВИЛЬНОЇ ВІДПОВІДІ
1. Що зумовлювало посилення русофільських настроїв серед українства Східної Галичини в 1850—1860-ті рр.?
А поширення діяльності Російської православної церкви на західноукраїнських землях
Б політика «нової ери» у польсько-австрійсько-українських відносинах
В придушення російськими військами угорської революції 1848—1849 рр.
Г скасування кріпацтва в Наддніпрянській Україні
2. У якому регіоні України сформувалися перші українські політичні партії?
А Східній Галичині
Б Північній Буковині
В Закарпатті
Г Наддніпрянщині
1)Смерть Ивана IV Грозного прервала династию Рюриковичей ,к власти пришла новая династия Романовых,правящая Россией 300 лет.После Смутного времени перед Романовыми стояли первоочередные внешнеполитические задачи-это укрепление государственной власти, возрождение политического и военного могущества России.
-Возвращение западных земель,в первую очередь Смоленска.
-Налаживание прочных контактов с европейскими странами,с Персией и Китаем.
-Присоединение Левобережной Украины,что влекло осложнение отношений с Речью Посполитой и Османской империей.
-Борьба с Крымским ханством,противостояние шведской агрессии.
2)Основные политические причины противостояния России и Речи Посполитой в первой половине XVII века:
-Претензии Сигизмунда III ,польского короля ,на Российский трон,считавшего наследником России своего сына Владислава.
-Захват Смоленска и западных русских земель.
-Последствия польско-шведской интервенции.
-Присоединение Левобережной Украины.
-Навязывание католической веры населению России.
3) Наиболее важное значение для России имели результаты подписания Бахчисарайского и Нерчинского договоров .В результате этих договоров Россия расширила свои владения.
-Итог Бахчисарайского договора-это признание Османской империей вхождения Левобережной Украины в состав России.-Итог Нерчинского договора-это установление первой межгосударственной границы с Китаем,что прекратило военные конфликты и признание Забайкалья частью России.
Кардисский мир -договор,который завершил войну между Россией и Швецией.Договор не принёс новых земель России,а лишь укрепил международное положение страны.
4)Крымские походы должны были закрепить единоличную власть Софьи в стране,возглавлять походы было поручено князю Василию Голицыну.
Первый поход был тактически обречён на провал,лето,июнь,жара и засуха.Войско перешло приток Днепра и не смогло продвигаться вглубь полуострова.Татары выжгли степь,лошади остались без корма,
жара,пыть , отсутствие воды и продовольствие -Голицын принял решение вернуться домой.
Второй поход начали в конце зимы,учитывая причины провала предыдущего похода.Татары избегали главного сражения,к концу мая войска подошли к Перекопу,крепость основательна была укреплёна. Голицын не пошёл на штурм крепости,а переговоры затянулись.
Жара,отсутствие воды ,степные пожары и засуха сделали своё дело.Начался падёж скота,болезни солдат,нехватка продовольствия и питьевой воды,второй поход пришлось завершитть