1) верно
Успешно провёл дипломатическую миссию в Японии (1852—1854), которая завершилась подписанием Канагавского договора, первого соглашения между изоляционистской Японией и США. В американской историографии традиционно оценивается как лицо, открывшее Японию Западному миру.
2)неверно
Монопо́лия организация, которая осуществляет контроль над ценой и объёмом предложения на рынке и поэтому максимизировать прибыль, выбирая объём и цену предложения, либо исключительное право, связанное с авторским правом, патентом, торговым знаком или с созданием государством искусственной монополии
3)верно
3 декабря 1901 года в своём первом послании Конгрессу США Рузвельт объявил своей целью достижение большей социальной справедливости. Именно в социальной сфере правительство США испытывало в то время наибольшие проблемы. Все более углублялось недовольство народных масс, вызываемое ростом коррупции и засилием монополий.
Желая унять народные волнения и в то же время не ограничивать интересов монополий, Рузвельт акцентировал внимание общественности на конкретных проявлениях социальной несправедливости со стороны отдельных «нечестных» трестов. Против ряда корпораций были возбуждены судебные процессы, однако в большинстве случаев корпорации отделывались лишь незначительными штрафами. Распущенные же по решению суда тресты вскоре возрождались под новыми названиями.
Эти судебные процессы позволили Рузвельту создать себе репутацию «разрушителя трестов» и в то же время позволили продолжить по сути политику невмешательства государства в деятельность монополий. Теодор Рузвельт создал себе имидж первого великого американского героя нового века — века средств массовой информации. Рузвельт умело скрестил имидж необычайно мужественной и властной фигуры, заставив широкую аудиторию покорно принять его, и показал, как могло процветать аристократическое правление в условиях массовой демократии. Он считал отсутствие или недостаток мужественности угрозой не только политическим реформам в самой стране, но и её политическим позициям за рубежом. Многие историки полагают, что делая упор в своей политике на мужественность, он тем самым компенсировал слабость и болезненность в детстве. Он усвоил ещё от своего отца, что может стать смелым и победителем, только если будет готов драться.
4)верно
Канагавский договор— подписанный 31 марта 1854 года между США в лице коммодора Мэттью Перри и Японией. Договор открыл японские порты Симода и Хакодате для американской торговли, гарантировал обеспечение безопасности лиц, потерпевших кораблекрушение, и позволил США создать постоянное консульство. Это положило конец политической изоляции Японии, которая длилась двести лет.
5верно
Дипломатия канонерок — военно-политический курс, при осуществлении которого используется демонстративная проекция силы с применением военно-морского флота.
Канонерки — небольшие корабли с серьёзным артиллерийским вооружением — широко применялись во флоте США в начале XIX века, сыграли свою роль в обороне Новоорлеанского порта от англичан в 1812 году.
Дипломатию канонерок применяли США в Китае при подавлении боксёрского восстания в начале XX века, в ходе которого контроль над китайскими реками осуществлялся американскими и английскими канонерками, а также в Латинской Америке.
Объяснение:
Данило Галицький – руський король з династії Романовичів, правитель Галицько-Волинського князівства, король Русі, якого вважають національним героєм України.
Син князя Романа Мстиславича Великого та (як припускають) візантійської принцеси, доньки імператора Ісаака ІІ Ангела — Єфросинії-Анни. Належав до старшої на Русі гілки роду Мономаховичів, династії Романовичів.
Після тривалої та напруженої боротьби відновив і розбудував Галицько-Волинську державу, створену його батьком Романом Великим. З перемінним успіхом чинив упертий опір монгольській експансії, одночасно нейтралізуючи військові спроби західних сусідів втручатися у внутрішні справи його держави.
Він був єдиним серед українських князів періоду феодальної роздробленості, хто зумів об’єднати під своєю владою більшість етнічних українських земель. При ньому міжусобиці в наших землях практично закінчилися, а напади поляків, угорців, литовців і половців поступово відійшли в минуле. При ньому Галицька Русь стала одною з найбагатших держав в Європі, оскільки князь Данило зумів ефективно використовувати всі переваги вигідного географічного положення своїх земель, а також найбільших родовищ солі.
Все його життя – це боротьба за захист українських земель від численних завойовників. В 19 років (1223) – один з ініціаторів битви на Калці з монголо-татарами, який вважав, що захищати Батьківщину потрібно на далеких підступах, а не тільки на власній землі. На жаль, князя Данила підтримали не всі, і битва на Калці була програна; у 37 років (1240) великий князь Київський, який дав бій монголо-татарам, зумів отримати більш “м’яку залежність” від Орди, ніж інші давньоруські землі; в 50 років офіційний “Король Русі” (аж до смерті у 1264), який отримав титул короля за союз проти монголо-татар. Майбутній король землі Галицької був старшим сином князя Романа Мстиславовича і його дружини Анни.
Данило Романович завжди відрізнявся небувалою особистою відвагою. Молодий князь був сміливий, рішучий, щасливий, до того ж мав репутацію безстрашного бійця. У битві на річці Калка князь волинський Данило рухався зі своїм військом в авангарді. Постійно ходив на вилазки і в розвідку, саме він захопив перших полонених татар. А під час самої битви першим кинувся в саму гущу ворогів і отримав важке поранення в груди.
У 1245 році відбулася битва на річці Сан, в Галицькій землі. Князі Данило і Василько Романовичі протистояли польсько-угорській армії, яку привів на Русь їх суперник князь Ростислав. Один з ворожих полків очолював відомий угорський воєвода Фірлей, який хвалився перед військом, кажучи, що русичі ніколи не витримують довгого бою. Але за свою зухвалість і самовпевненість він був жорстоко покараний галицькими воїнами. Сам князь Данило розсіяв угорський полк, захопив прапор і розірвав його навпіл. Поразка іноземних армій було повною: сам же воєвода Фірлей потрапив у полон і був там страчений.
Реформував військо, створивши важко озброєну піхоту з селян, приборкав боярство.
Проводив активну прозахідну політику. Під його владою поширювалися західноєвропейські культурні впливи, прищеплювалися відповідні державні адміністративні форми, зокрема в житті міст. Побудував ряд нових міст (Холм, Львів тощо), переніс столицю з Галича — міста боярських заколотів — до Холма.
Для зміцнення міжнародного авторитету держави 1246 року заснував у Галичі церковну православну митрополію, що перебрала на себе функції загальноруської. Митрополитом було призначено одного з подвижників князя — печатника Кирила.
1264 року король занедужав і помер у Холмі, де був похований у церкві святої Богородиці, яку збудували за його життя. Літописець, оплакуючи його смерть, назвав його «другим по Соломонові».
Вимушене підпорядкування татарам обтяжувало князя. Він проводив походи на прикордонні з татарами землі по річках Случ і Горинь — проти так званих «татарських людей», будував укріплення (Кременець і Данилів так і не були взяті татарами), розпочав реорганізацію війська, ударною силою якого стала важко озброєна кінна дружина, а також селянське і міщанське ополчення, шукав союзу з Заходом, зокрема, схилявся до пропозицій, що надходили від папи Іннокентія IV. Папський посол Плано Карпіні дорогою в Орду розмовляв з Васильком про поєднання церков (1246). Сам Данило погодився прийняти від Папи королівський вінець, і в грудні 1253 року (січні 1254) був коронований в Дорогочині.
З усіх зовнішніх дій найуспішнішим був його похід на ятвягів, яких вдалося нарешті змусити платити данину.
Зміцнення великокняжої влади у Волинсько-Галицкому князівстві за часів Данила було тимчасовим явищем. За правління його наступників відновилися тенденції до феодальної роздрібленості, які провокувала боярська верхівка.
Галицько-Волинська держава, проіснувавши понад століття, поширила свою владу на більшість земель нинішньої України. Грушевський вважав це державне утворення найбезпосереднішим спадкоємцем Київської Русі. Своїм успіхам і життєздатності воно завдячувало видатній особистості короля Данила.