1) 1230-1240 роки – литовський князь Міндовг засновує Князівство Литовське.
2) Початок 60-тих років 13 століття – спроба Міндовга захопити територію Чернігово-Сіверщини.
3) 1316-1341 роки – правління Гедиміна. Після приєднання білоруських земель, перейшов до дій, щодо захоплення українських земель.
4) 1362 рік – захоплення Києва сином та наступником Гедиміна Ольгерда (1345-1377). Також він завершив справу Міндовга і захопив територію Чернігово-Сіверщини. В цьому ж році, за до спільних зусиль об’єднаних литовських, білоруських та українських земель стався розгром монголо-татарської армії на Синіх Водах. Українські землі розпочинають процес звільнення від тягаря монголо-татарського ярма.
5) 1381 – 1384 роки – перша литовська-руська громадянська війна.
6) 1385 рік – підписана Кревська унія між князем Ягайлом з Польщею.
7) 1397-1398 роки – переможні походи проти Золотої Орди Вітовта.
8) З 1398 року Литовське князівство стало називатися Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтіське.
9) 1399 рік – поразка Вітовта відкинула задум об’єднання всієї території Русі у межах литовського князівства.
10) 1401 рік – Віленсько-радомська унія. Привласнення українських земель польським панством, поширення в Україні польського шляхетського права та фільварково-панщинної системи.
11) 1432—1438 роки – чергова громадянська війна у Великому князівстві Литовському.
12) Протягом 4 років (1432-1435) в межах ВКЛ фактично існувало дві держави — власне Литва і Велике князівство Руське
Київська Русь: походження і розселення східнослов’янських племен. Реферат
У рефераті подано відомості про походження і розселення східнослов’янських племен б життя
Слов'яни є автохтонним (корінним) населенням Європи індоєвропейського походження. Індоєвропейці, широко розселившись по Європі і Азії, дали початок багатьом народам, у тому числі і слов'янам.
Як окрема етнічна спільність, слов'яни сформувалися на початок нашої ери. Ряд істориків ототожнюють слов'ян із венедами. Перші письмові згадки про слов'ян (венедів) зустрічаються у римських авторів І-ІІ ст. н. е. - Плінія, Тацита, Птоломея. На думку більшості вчених, батьківщина слов'ян охоплювала територію від середньої течії Дніпра до Вісли.
Звідси, в ІІ-VІІ ст. н. е. - в період Великого переселення народів - слов'яни широко розселилися у всіх напрямках. В результаті слов'янський етнос розпався на три гілки: західних слов'ян, південних слов'ян і східних слов'ян. Східні слов'яни розселилися на території сучасної України, Білорусії, частково Росії (Ока, верхня течія Волги).Західні слов'яни дали початок полякам, чехам, словакам, лужицьким сербам.
Південні слов'яни - болгарам, сербам, хорватам, словенцям, боснійцям, македонцям, чорногорцям.
Східні слов'яни - українцям, росіянам, білорусам.
З II ст. н. е. на території України між Дністром і Сіверським Дінцем розселилися племена антів, що входили до складу дніпро-дністровської групи черняхівської культури, добре дослідженої на сьогоднішній день (досліджено більше 2 тис. поселень).