Данило Апостол взявся до серйозних управлінських та економічних реформ. За роки його гетьманування було суттєво збільшено автономію України, засновано казначейство, сформовано перший річний бюджет у сумі 144 тисячі рублів, підтверджено Магдебургське право, створено систему оподаткування. Було проведене Генеральне слідство про маєтності, в результаті якого повернуті державі свавільно захоплені у приватне вололодіння землі. Апостол продовжив почату Полуботком судову реформу, видав «Інструкцію українським судам», якою, зокрема, визначався порядок апеляції.
1728 р. Д. Апостол поставив перед імперським урядом вимогу скасувати дискримінаційну заборону на експорт українського зерна, шкіри, воску та інших товарів.
Відчутно поменшало росіян у гетьманській адміністрації. Росіянам було заборонено купувати в Україні землю, натомість надавалося всіляке сприяння бажаючим виїхати за її межі. Було зменшено до шести кількість дислокованих на українських теренах російських полків. Київ з-під влади російського генерал-губернатора перейшов під особисту владу гетьмана. Повернулися під гетьманську булаву й запорожці, змушені від 1708 р. жити на землях Кримського ханства. Вони також отримали дозвіл заснувати Нову Січ на річці Підпільній, притоці Самари (нинішня Дінпропетровщина).
З приватного життя гетьмана відомо лише, що мав трьох синів і шістьох доньок, та що був завзятим колекціонером виробів із золота й срібла. Вважався найбагатшим українським гетьманом, а водночас – відомим благодійником. Будував храми, дарував чималі землі монастирям, зокрема – Сорочинському.
Навесні 1733 р. Данило Павлович зазнав інсульту, внаслідок чого відмовили ліві рука та нога, однак державних справ не полишав.
"Польский эксперимент" - это Конституция, дарованная российским императором Александром Первым Польше для снятия напряженности в стране между властью и народом.. Она давала гарантии личности и ее неприкосновенность, свободу печати, исключала лишение личного имущества и ссылку куда - либо без следствия и суда. Язык ( польский ) стал главным во всех учреждениях. На го назначали только подданных Польши. Главой был российский императора, приносивший присягу Конституции. Законы обсуждались в двухпалатном сейме. Нижняя палата - от дворянства и от городов. Избирательное право ограничивалось возрастом и также был имущественный ценз. Сейм собрался дважды в год и работал около месяца дважды в год. Он представлял обращения , предложения императору, а не принимал законы. Судьба законопроектов решалась в Государственном Совете. Польский эксперимент был примером начала пути для всей России к конституции, которая была бы общей для всех на территории империи.