Петр I с ранних лет интересовался армией, войной и всеми сопутствующими вещами, его характер развивался в духе дисциплины и субординации - условия определившие его стремление к полному контролю за государством и всеми его сферами.
Огромная площадь страны при её существенном отставании в развитии инфраструктуры и промышленности требовала жесткого государственного контроля.
Великая Северная война со Швецией 1700-1721 года показала необходимость реформ армии, промышленности и административного аппарата всё это требовало колоссальных денежных и человеческих ресурсов, а также влекло за собой необходимость преобразований в экономической и социальной сфере.
Проводимые царем реформы часто вызывали отторжение и даже открытое недовольство, бунты в таких условиях Петр I - принял решение сформировать вертикаль власти из лично преданных и доверенных лиц, ужесточить полицейский надзор.
К началу 8 века до нашей эры противоречие между афинским демосом и аристократами обострились. Опасаясь печального исхода, противо бодрствующие стороны решились провести коренные преобразования - реформы и поручить их осуществления человеку, который бы пользовался доверием всех граждан, отличался умом и честностью. 594 году до нашей эры Салон был избран архонтом и наделён большой властью он установил новые законы, которые очень сильно повлияли на жизнь афинского государства. Часть функций ареопага Солон передал народному собранию, в заседаниях которого имели право участвовать все граждане, но на государственные должности могли быть избраны только граждане первых трёх разрядов, в том числе богатые представители демоса. Благодаря реформам Солона в Афинах были заложены основы демократии.
Католицька церква вплинула на західну філософію, культуру, мистецтво, музику та науку. Католики живуть у всьому світі завдяки місіям, діаспорі та наверненням. З XX століття більшість проживає в південній півкулі через секуляризацію в Європі та посилення переслідувань на Близькому Сході. Католицька церква мала євхаристійне спілкування з Східною православною церквою аж до західно-східного розколу в 1054 р., особливо заперечуючи авторитет папи. Однак, патріарх Заходу, тобто Папа Римський, мав статус Primus inter pares "перший серед рівних" у Пентархії згідно з давнім тисячолітнім порядком: Рим, Константинополь, Александрія, Антіохія та Єрусалим. До Ефеського собору в 431 р. Церква Сходу також мала євхаристійне спілкування, як і Орієнтальні православні церкви до Халкідонського собору в 451 р., однак розділилися насамперед через відмінності в христології. У XVI столітті Реформація призвела до створення протестантизму. З кінця XX століття Католицьку церкву критикували за вчення про сексуальність, неможливість висвячувати жінок та розгляд справ про сексуальне насильство із залученням духовенства.
Объяснение: