Объяснение:
Боротьба угрів за підкорення слов’янського населення Закарпаття розтяглася на століття. За часів розквіту Русі та Галицько-Волинського князівства край неодноразово входив до їхнього складу. З ослабленням Галицько-Волинського князівства Закарпаття остаточно приєдналося до Угорщини, де було поділене на окремі територіально-адміністративні одиниці — комітати. Їх очолювали призначені королем із-поміж угорських панів намісники — ішпани (жупани), що здійснювали адміністративну, військову і судову владу. Землі, особливо в низинних районах Закарпаття, роздавалися угорським землевласникам, а в міста переселялися угорці, німці, євреї. Слов’янське населення витіснялося в гори або піддавалося мадяризації (перехід на угорську мову та засвоєння угорської культури).
Историческое значение: Куликовская битва не стала первой крупной победой над татарами (почти за 20 лет до неё битва на Синих Водах была не менее крупной). Не стала она и окончанием ига (всего через два года после неё хан Тохтамыш сжёг Москву). Но Куликовская битва стала именно московской победой, то есть укрепила роль Москвы как центра объединения северо-восточных княжеств. Дмитрий Иванович (12 октября 1350, Москва 19 мая 1389) прозванный Дмитрий Донской за победу в Куликовской битве-великий князь московский( с 1359) и владимирский ( с 1363). Сын князя Ивана 2 Красного и его второй жены княгини Александры Ивановны. В правлении Дмитрия были одержаны значительные военные победы над Золотой Ордой, продолжилась централизация русских земель вокруг Москвы и построен белокаменный московский Кремле
Объяснение:
1. Смерть князя Данила, як початок кінця Галицько-Волинського князівства (1264 pік).
2. Правління Лева Даниловича та Володимира Васильковича, як спроби збереження Галицько-Волинського князівства.
2.1. Приєднання Закарпатської русі та території Любліну.
2.2.3міна місця для столиці — Львів (1270 pік). 2.3.Градобудування та розвиток культури за часів Володимира Васильковича.
3. Одноосібне правління Галичиною та Волинню Юрія Левовича (1з01-1308 роки).
3.1. Поразка у війні із Польщею, втрата територій (Люблін у 1302 році).
3.2. Дипломатична діяльністьта присвоєний титул «король Русі».
3.3. Заснування галицької митрополії (1303 pік).
4. Правління синів Юрія, Андрія та Лева, як останніх нащадків Романового роду (1308-1323 роки).
4.1. Дружні стосунки із Тевтонським орденом. 4.2.Стримування могутності Литви.
4.3. Конфлікт із Ордою.
5. Правління Юрія II Тройденовича (1325-1340), як продовження мирного курсу попередників. 5.1. Конфлікт із Польщею та Угорщиною. 5.2.Децентралізація київської влади та стримування бояр.
5.3. Підтримка католицтва, як початок суспільної напруги.
5.4.Смерть Юрія, як завершення доби,незалежності галицько-волинського князівства