Причины неудач Красной Армии в первые месяцы Великой Отечественной войны: 1.отсутствие приведения войск в боевую готовность
2.внезапность нападения Германии для советского государственного и военного руководства
3.нежелание советских солдат сражаться за сталинский режим
4.нехватка опытных командных кадров
нужно выбрать несколько ответов.

👇

Увидеть ответ

Ответ:

slaider1123

07.08.2022

1.отсутствие приведения войск в боевую готовность

2.внезапность нападения Германии для советского государственного и военного руководства

4,6(42 оценок)

Открыть все ответы

Ответ:

lexa23072003

07.08.2022

У першій половині ХІХ ст. загальний напрямок російської політики стосовно України визначався поширенням на її територію загальноімперських порядків, підпорядкування її розвитку інтересам російського центру імперії.

Основні риси імперської політики стосовно Наддніпрянської України протягом першої половини ХІХ ст. були такими:

· в адміністративній сфері відбувалася ліквідація залишків давнього адміністративного устрою та перетворення цих земель у дев’ять пересічних губерній Російської імперії. Водночас поряд із цивільною владою посилювалася військова. Протягом першої половини ХІХ ст. у Наддніпрянщині існували три з десяти генерал-губернаторств, утворених російським урядом на території імперії. Імперський уряд тримав у Наддніпрянщині значні військові сили, чисельність яких в окремі періоди сягала 100 тис. вояків. Українські землі були також місцем зосередження військових поселень;

· у політично-правовій сфері імперський уряд скасував дію традиційного українського права і судочинства: протягом 1827–1835 рр. у містах Наддніпрянщини було припинено застосування збірників магдебурзького права, а в 1840–1842 рр. ліквідовано судочинство за нормами Литовських статутів і поширено систему права, відповідну Зводові законів Російської імперії;

· в економічній сфері застосовувалася політика, спрямована на першочергове задоволення потреб імперського центру. Наприкінці ХІХ ст. Наддніпрянщина давала понад 26% загальноімперських доходів, одначе половина з цього витрачалася на потреби інших частин Російської імперії;

· у соціальні сфері для переважної більшості населення імперська влада спричинила необхідність замість самобутніх українських порядків підпорядкуватися новим імперським. Становище суспільної еліти внаслідок отриманих від імперії привілеїв було набагато кращим, ніж більшості населення. У найтяжчому, абсолютно безправному становищі опинилися кріпосні селяни.

· у національно-культурній сфері російський уряд здійснював політику перетворення українського народу на частину російського. Вважаючи українців частиною «великорусского» народу, а українську мову лише «наречием» російської мови, імперія здійснювала політику насильницької русифікації. У 30-х рр. імперія розробила ідеологічні засади своєї шовіністичної політики, викладені в «теорії офіційної народності» міністра просвіти графа С.Уварова. Її сенс полягав у поєднанні православ’я (основи духовного життя), самодержавства (єдино можливої форми російської державності) та народності (визнання існування єдиного російського народу, відданого православ’ю і самодержавству).

Спільним, що об’єднувало політику Російської імперії в усіх сферах, було ігнорування права українського народу, як і інших народів, на самостійний розвиток. Внаслідок цього здійснювати цю політику можна було, зрозуміла річ, лише силою, що і робилося.

Сучасники розповідали, що одного разу Микола І спитав свого 15-річного сина, майбутнього імператора Олександра ІІ, на чому тримається управління багатомовною сім’єю народів, які населяють імперію. Наступник престолу відповів: «На самодержавстві й законах». Микола І обурився: «Законах – ні! Лише на самодержавстві і ось чому, ось чому, ось чому!» – тричі вигукнув він, стрясаючи повітря затиснутим кулаком.

Імперська політика негативно впливала також і на розвиток російського народу, оскільки він був вимушений витрачати свої сили задля реалізації того, що заважало його власному національному розвиткові. Внаслідок цього українських патріотів і прогресивних російських діячів часто об’єднувало спільне опозиційне ставлення до імперської дійсності, розуміння необхідності боротьби за її ліквідацію та демократичні перетворення у житті всіх її народів.

4,8(18 оценок)

Ответ:

DyxaK

07.08.2022

Как природно-климатические условия повлияли на занятия жителей Древней Индии?

Древняя Индия образовалась в зоне тропического муссонного климата, которые порождали три сезона: зима, лето, сезон дождй (длится с июня по сентябрь). Древняя Индия имела горы, пустыню и выход в океан. Древняя Индия имела гораздо более обширную территорию и включала не только современную Индию, но и Пакистан, Непал, Бангладеш, Шри-ланку. Гималаи не пригодны для выращивания культур, но была полезна в животноводстве. С другой стороны, долина реки Инд и ее притоки были полезны в качестве ирригационной системы до тех пор пока пустыня Тар не закрыла Инд и Ганг друг от друга. Лето было очень жарким, только ночная температура была 35 градусов по Цельсию выше нуля. Поэтому все реки и почва высыхали, а крестьяне начинали готовить земля к посеву именно в это время. Потом сезон дождей обильно поливал все.

Климат не однозначный, но благоприятный ландшафт. Поэтому сельское хозяство развивалось, несмотря на грызунов, птиц и змей, сорниками из джунглей. А в горах было много золота и алмазов

Как природно-климатические условия повлияли на занятия жителей Австрийской державы?

Австрийская держава включала в себя Чехию, Словакию, Венгрию, Банат, Трансильванию, Буковину, Галицию, Ломбардо-Венецианское королевство, Хорватию, Карпатскую Русь. Этнический климат был не спокойным, но географический был идеальным и включал 4 сезона: зима, весна, лето и осень. Зима была довольно мягкой и не снежной, лето жаркое. Вся территория была представлена обилием рек, выходом к морям и горы. Поэтому население активно выращивало различные культуры, фрукты и овощи, делало вино и сыр, пиво, квас, занималось животноводством, рыбалкой, охотой, торговлей и так далее.

Как природно-климатические условия повлияли на занятия жителей Вавилона?

Вавилон был территорией жаркого знойного климата. Территория была пустанная и имела выход в Персидский залив. Были две крупные реки – Тигр и Еврат. Сначала вавилоняне занимались скотоводством, а позже земледелием – реки служили ирригационной системой (они также строили каналы). В основном, вавилоняне выращивали зерно. Помимо сельскогохозяйства они добывали нефть и использовали ее для света в светильниках. Кроме того, вавилоняне делали одежду из кожи, косметику, вина, хлеб, парфюмерию, пиво и масла. ™

Объяснение:

4,6(100 оценок)

Это интересно:

Кулинария-и-гостеприимство

02.08.2022

Как приготовить рисовое молоко: рецепт и преимущества...

Кулинария-и-гостеприимство

11.04.2021

Как правильно хранить печенье макарон: советы и рекомендации...

Дом-и-сад

30.08.2022

Узнайте, как избавиться от статического электричества в несколько простых шагов...