Булгарская культура была неразрывной частью культуры мусульманского Востока. Будь то богословская и научная мысль, или литературные открытия, все они развивались на основе общих достижений культуры мусульманского мира. Если богословие опиралось преимущественно на арабские источники, то литература развивалась в тесном взаимодействии с персидской литературой. Собственно тюркская литература к началу ХШ в. накопила весьма солидный опыт в художественно-философских поисках. Поэма «Кутадгу билиг» Юсуфа Баласагуни (XI в.), поэтическая антология из «Дивана» Махмуда Кашгари (XI в.), поэма «Хибат ал-хакаик» Ахмеда Югнаки и лирика великих суфиев XII в. Ахмеда Ясави и Сулеймана Бакыргани представляли собой мощный фундамент для новых художественных открытий.
Объяснение:
думаю ответ правильно:^
Рассказ “Старый гений” повествует нам о несчастной старушке, которая оказалась в зависимости от великосветского франта. На протяжении всей нашей жизни нас подстерегаю различные беды и невзгоды, но не смотря на это каждый человек должен оставаться честным и благородным. Лескова часто создает своих героям такие жизненные ситуации, из которых мы понимаем их настоящую сущность.
Героиня рассказа “Старый гений” , старушка я тяжелой судьбой. У нее на руках внучка и тяжело больная дочь. Старушка решила великосветскому франту,
которому нужны были деньги.
Римський диктатор Юлій Цезар (12 липня 100 р. — 15 березня 44 р.) став одним з найбільш відомих діячів усесвітньої історії, чиє ім'я зазвичай пов'язують з поняттями про велику людину, полководця і політика. Військово-політична і літературна діяльність Цезаря, його неабиякі здібності, нарешті, його яскрава персона притягали і притягають істориків. Історична роль Юлія Цезаря велика і багатогранна. Навіть російське слово «цар» і німецьке «кайзер», знову-таки, виникли від імені Caesar, т. е. диктатор став уособленням сильної влади. «Гай Юлій Цезарь належить до тих рідкісних обранців історії, чий образ не блекне від часу, чия слава переживає століття. Видатний полководець, не менш видатний державний діяч, різносторонній геній – такий неначе ніким незаперечний вирок ряду поколінь. У обрамленні таких епітетів, в блиску таких оцінок Цезар увійшов до історії» - так С.Л. Утченко починає свою книгу «Юлій Цезарь» .
Цезар (Caesar) Гай Юлій (100 або 102 - 44 до н. э.), римський диктатор в 49 р., 48-46 роках, 45 р., з 44 року — довічно. Полководець. Почав політичну діяльність як прихильник республіканського угрупування, посідаючи посади військового трибуна в 73 р., едила в 65 р., претора в 62 році. Добиваючись консулата, в 60 р. вступив в союз з Г. Помпєєм і Крассом (1-й тріумвірат). Консул в 59 р., потім намісник Галії; у 58-51 роках підпорядкував Риму всю заальпійську Галію. У 49 р., спираючись на армію, почав боротьбу за єдиновладність. Розгромивши Помпея і його прихильників в 49-45 роках (Красс помер в 53 р.), опинився на чолі держави. Зосередивши в своїх руках ряд найважливіших республіканських посад (диктатора, консула і т. п.), став фактично монархом. Вбитий в результаті змови республіканців. Автор «Записок про гальську війну» і «Записок про громадянську війну»; провів реформу календаря (Юліанський календар) .
(как то так)