Культу́ра Старода́внього Ри́му — другий етап античної культури. Вплив культури Стародавньої Греції на культуру Римської Імперії не підлягає сумніву. Давньогрецький історик, автор фундаментальної 40-томної «Загальної історії» Полібій, який прожив у Римі 16 років, підкреслив одну з особливостей давньоримської культури: «Римляни, виявляється, можуть краще за всякий інший народ змінити свої звички і запозичити корисне». Але в той же час римська культура не копіювала грецьку, вона розвивала, поглиблювала досягнуте, а також привносила власні національні риси — практицизм, дисциплінованість, дотримання суворої системи. Найбільші завойовники старовини — римляни, підкоряючи різні народи, вбирали їх культурні досягнення, але при цьому зберігали й свої «домашні» звичаї. Динамізм римської культури — така ж істотна її особливість, як і традиціоналізм. Взаємодія цих двох початків обумовила і її життєздатність, і величезну роль для подальшої культурної історії Європи, особливо Західної.
начале XVII века в России настали Смутные времена. Прервалась династия Рюриковичей и началась польско-шведская интервенция. Лишь в 1612 году страна смогла отстоять свой суверенитет и вновь заявить о себе на мировой арене, развернув широкую внешнеполитическую деятельность.
Главной задачей новой российской династии было возвращение русских территорий, утраченных в ходе Смуты. Сюда так же входила локальная задача получить выход к Балтийскому морю, ведь в ходе русской Смуты эти земли были оккупированы Швеции
Объяснение: