В первую очередь, нужно было наладить бесперебойную работу железнодорожного транспорта. 11 сентября 1943г. Указом Президиума Верховного Совета СССР было введено военное положение на всех железных дорогах. Указ гласил:
"3. Установить ответственность работников железнодорожного транспорта за преступления по службе наравне с военнослужащими Красной Армии.
Дела обо всех преступлениях, совершенных на железнодорожном транспорте, рассматривать в Военных трибуналах железных дорог по законам военного времени.
Рабочих и служащих железнодорожного транспорта за преступления по службе по решению Военного трибунала увольнять с работы с направлением на фронт в штрафные роты, если они не подлежат более суровому наказанию".
26 октября 1943г. Государственный комитет обороны издал Постановление "О первоочередных мероприятиях по восстановлению угольной промышленности Донецкого бассейна". Госкомитетом также были установлены сроки восстановления, которое в целом должно было завершиться в первой половине 1944г. Необходимость как можно более быстрого восстановления Донбасса обуславливалось потребностями фронта, ведь война еще была не окончена. Ситуация сложилась сложная. Самая большая проблема заключалась в том, что не работали электростанции, нарушено было водоснабжение и не хватало рабочих рук, особенно мужских. По официальным данным по области всего было убито 279 тысяч мирных граждан. Мужчины, призванные в Армию, вели борьбу на фронте.
Объяснение:
Объяснение:
Величезний вплив на розвиток суспільства наприкінці XIX - на початку XX ст. мали досягнення науки і техніки. То був час великих наукових відкриттів, що привели до перегляду старих поглядів на навколишній світ і здійснили революцію у природничих науках. Провідну роль у науці відігравали країни Західної Європи, передусім Англія, Німеччина та Франція.
Англійський фізик Дж. Томсон 1897 р. відкрив першу елементарну частинку - електрон, що входив до складу атома. Виявилося, що атом, який до того вважався останньою, неподільною мірою матерії, сам складається з дрібних частинок. Вивчаючи ефект радіоактивності, французькі фізики Беккерель, П'єр і Марія Кюрі дійшли висновку, що деякі елементи довільно випромінюють енергію. Це поставило під сумнів тогочасне розуміння закону збереження енергії. У 1901 р. німецький фізик М. Планк установив, що енергія виділяється не безперервним потоком, як гадали раніше, а окремими пучками - квантами. У 1911 р. англійський фізик Е. Резерфорд запропонував першу планетарну теорію будови атома, відповідно до якої атом подібний до Сонячної системи: навколо позитивного ядра рухаються електрони - негативні частинки. У 1913 р. цю теорію доповнив датський фізик Н. Бор, який ввів уявлення про стрибкоподібний перехід електрона з однієї орбіти на Іншу. При цьому структура атома змінюється: він отримує або поглинає квант енергії. Ідеї Планка та Бора стали фундаментом для окремого розділу сучасної фізики - квантової механіки.Докорінно змінилися традиційні уявлення про простір, час І рух. У 1905 р. 26-річний німецький фізик А. Ейнштейн опублікував працю "До електродинаміки тіл", в якій було закладено основи теорії відносності.