Монгольское нашествие на Русь началось в первой половине XIII века. Впервые русские дружинники и монголо-татары встретились в битве на реке Калка. Шел 1223 г., монголы к этому времени захватили Китай, Среднюю Азию и вышли на Северный Кавказ. Там они разгромили алан, которые пытались получить у соседних с ними половцев. Преследуя алан, монголы вышли в половецкие степи. Предводитель половцев Хан Котян, тесть галицкого князя Мстислава Удалого, попросил того о
Итак, на монголо-татар вместе с Мстиславом Удалым и половцами согласились пойти:
киевский князь Мстислав Романович;
черниговский Мстислав Святославич;
Даниил Романович;
зять Мстислава Удалого, который правил во Владимире-Волынском княжестве;
и ряд других князей.
Отказался от участия в походе сын Всеволода Большое Гнездо Юрий Всеволодович.
Объяснение:
Всё просто.
Объяснение:
Слово ПОПС представляет собой аббревиатуру, состоящую из первых букв четырех слов. Расшифровываются эти слова так:
П - позиция,
О - объяснение,
П - примеры,
С - следствие.
Теперь слово ПОПС формула уже не кажется таким сложным, не правда ли? В качестве вс опорных слов, на которых говорящий может строить свой ответ, ПОПС формула предлагает следующие фразы:
Позиция: «Я полагаю, что...», «Я считаю, что…», «На мой взгляд...», «По моему мнению…», «Я согласен с...», «Я не согласен с…»
Так ПОПС формула выразить позицию говорящего, его отношение к обсуждаемой теме.
Объяснение: «Потому что…», «Так как…», «Поскольку…»
С этих слов говорящий преподносит слушателям свое мнение, приводя веские аргументы, обоснованные доводы.
Примеры: «Я могу доказать сказанное несколькими примерами», «В качестве доказательства сказанного приведу несколько примеров»
В этой части ответа ПОПС формула предлагает назвать несколько проверенных фактов, говорящих об истинности высказывания.
Следствие: «Таким образом…», «Следовательно…», «Поэтому», «Из всего вышесказанного я делаю вывод…»
Завершающая часть ответа содержит вывод, который подчеркивает и подтверждает позицию говорящего по данной теме.
Вы, наверное, уже заметили, что ПОПС формула позволяет выразить как согласие, так и несогласие с темой. Поэтому ее можно использовать в спорах обеим сторонам, выражая поочередно как утверждающие, так и опровергающие мнения.
В рамках школьной программы ПОПС формула чаще всего использовалась на уроках литературы, истории, обществознания – словом, на всех гуманитарных дисциплинах. Такой необычный прием позволял проверить уровень знаний учащихся на разных этапах изучения темы:
в качестве повторения изученной темы;
во время устной проверки домашнего задания;
в процессе подготовки к проверочной работе или сочинению, эссе;
при создании коллективного проекта, охватывающего одну или несколько тем.
Объяснение:
Нова польська конституція (1921 р.) ґрунтувалася на принципі унітарності польської держави, з єдиною законодавчою і виконавчою владою, без забезпечення національним меншинам будь-яких автономних прав. Не виконала Польща також узятих на себе міжнародних зобов’язань шанувати національні і віросповідні права національних меншин. На кінець 1922 р. поляки в Східній Галичині розподілили між собою майже 200 тис. га землі, на Волині – 112 тис., на Поліссі – 113 тис. га.
Наприкінці вересня – на початку жовтня 1921 р. на всій території Польщі проведений перепис населення. Фальсифікованими наслідками перепису уряд сподівався обґрунтувати польський характер Галичини, Холмщини і Волині а фактом участі місцевого населення у переписі продемонструвати світу визнання населенням Західної України її влади. Незважаючи на репресії, чимало галицьких українців бойкотували перепис, який перетворився в антиокупаційний плебісцит.
5 і 12 листопада 1922 р. відбулися вибори до сейму і сенату. За задумом польського уряду вибори мали стати одним з важливих заходів анексіоністської політики, а також засвідчити перед світовою громадськістю польську суверенність над цією територією і прояснити позицію Антанти. Еміграційні уряди УНР та ЗУНР і Міжпартійна рада виступили проти участі українського населення Східної Галичини у виборах. Керівництво всіх українських партій і Міжпартійна рада прийняли рішення про бойкот виборів у краї. В Комуністичній партії Східної Галичини (КПСГ) думки щодо виборів розділилися: опозиційна частина партії (васильківці) бойкотувала вибори, решта комуністів, згідно з постановою ЦК Комуністичної робітничої партії Польщі, оголосила про намір взяти в них участь. Для цього останні створили легальну організацію – Союз пролетаріату міст і сіл. Підтримала вибори й Українська селянська партія (хліборобів), яка користувалася матеріальною і організаційною підтримкою властей.
Перед виборами 22 жовтня польський уряд прийняв рішення про «розширення компетенції військово-польових судів». У Східну Галичину були відправлені війська, які придушували масові виступи проти виборів. У відповідь Українська Військова Організація (УВО) (нелегальна військова організація, що існувала у 1920 – на початку 1930 рр. у Західній Україні створена за ініціативою Є. Коновальця, І. Андрухіва та ін.) карала тих, хто йшов на службу до окупаційних властей або агітував за участь у виборах.
Польська адміністрація розглядала бойкот виборів як акцію, що спрямовувалася з УСРР. Це стало приводом до арешту членів КПСГ та інших політичних діячів і посилення контролю на польсько-українському кордоні. Репресивні заходи польської влади до противників виборів не вплинули на ситуацію. Спираючись на незначну групу «хліборобів», від українців до сейму обрано лише 5 депутатів на чолі з О. Ільковим. Більше 60 % населення Східної Галичини, тобто практично всі галицькі українці, участі у виборах не брали.