В названии «Венеция» сохранилось имя древнего племени вёнетов, или энетов, которые населяли Северную Адриатику во второй половине II тысячелетия до н. э. Название местности — Венеция — сделалось именем города на воде только в XIII в. н. э. В области Венеция существовало несколько римских городов: Аквилея, основанная в 181 г. до н. э. , Опитергий (современный Одерцо) , Тарвизий (современный Тревизо) , Альтин (современный Альтино) , Патавий (современный Падуя) и др. В 452 году, когда угасающая Западная Римская империя уже утратила свою военную мощь, Аквилею и другие города области Венеции захватили и разграбили дикие гунны, под предводительством грозного Аттилы. Часть местного населения в ужасе бежала от варваров на острова живой лагуны, где с незапамятных времен находились скромные хижины бедных рыбаков, добытчиков соли и охотников на водных птиц. В период раннего средневековья островное население неоднократно пополнялось беженцами из Пармы, Мантуи, Феррары, Флоренции, Болоньи, Равенны, Пизы и многих других городов не только Италии, но и Восточной Адриатики. В 568 г. , когда Италия подверглась опустошительному нашествию лангобардов, патриарх Павлин со всеми святынями и церковными сокровищами бежал из Аквилеи и обосновался со своей патриархией на маленьком островке Градо; тогда же переместились на острова епископства из других городов (из Альтина на Торчелло и т. д. ) . Этот год условно может считаться датой возникновения Венеции.
ответ подходит? Если да, то оцени его) Удачи в истории
Монго́льська нава́ла на Київську Русь — вторгнення монгольських військ на землі руських князівств у 13-14 ст., внаслідок якого останні втратили політичну самостійність і були включені до складу Монгольської імперії, найбільшої держави світу тих часів. Щодо цих подій в українській історіографії вживають також терміни орди́нська нава́ла або монго́ло-тата́рська нава́ла.
Русь зазнала монгольської навали в 1237–1241 роках. Протягом зими 1237–1238 років війська Монгольської імперії завоювали Рязанське та Володимиро-Суздальське князівства та всі північно-східні землі Київської Русі. У 1239 році монголи заволоділи Переяславом і Черніговом, а в грудні 1240 року штурмом здобули Київ і майже повністю зруйнували його Горішнє місто. Протягом наступного 1241 року було завойовано Галицьку та Волинську землі.
Загарбання Русі військами хана Батия стало можливим завдяки їхній багаторазовій чисельній перевазі над руськими князівськими дружинами і народним ополченням.
Іншою причиною поразки руських князівств стала розрізненість князівських дій, великі відстані між окремими князівствами, непідготовленість більшості міст до оборони, наявність у монголів китайських облогових знарядь. Батиєва навала уповільнила розвиток східних слов'ян, відкинувши Русь на кілька століть назад. Встановлене ординське іго на десятки років закріпило феодальну (удільну) роздрібненість, перешкоджаючи централізації земель і відродженню державності. У монголів було потужне військо яке складалося з важкої і легкої кіннот. Легка кіннота нападала на замок, потім ніби здавалась і виманювала оборонців замку до важкої кінноти, а та їх знищувала.
Объяснение: