Для того чтобы дать объективную оценку произошедшим событиям необходимо остановиться на самых крупных депортациях военной эпохи – мерам в отношении Чеченцев, Крымских татар и немцев.
...Разумеется, действия, предпринятые в отношении вышеперечисленных народов, были крайними. Массовая депортация до войны проводилась лишь один раз в 1937 году и касалась корейского населения дальневосточных приграничных областей и была обусловлена угрозой проникновения на советскую территорию японских диверсантов. Нельзя отрицать, что в стране и в довоенное время возникали определенные проблемы на национальной почве, а некоторые народности считались “неблагонадежными”. Более того, национальная политика в 20-30-е годы не была шовинистской и русификаторской по отношению к народностям страны, наоборот имел место процесс “коренизации”, когда русских в УССР и БССР в массовом порядке записывали в число украинцев и белорусов, а культуры малых народностей получили такие широкие возможности для развития, какие они даже теоретически не могли иметь в царские времена. Впервые коренные народы получили такое широкое представительство в органах государственной власти.
Тем не менее многие народы все еще имели в своём быту серьезные феодальные пережитки, препятствующие строительству социализма на территории их проживания. Безусловно, к таким народам можно было отнести в том числе чеченцев и крымских татар, но тем не менее представители этих национальностей подлежали призыву в РККА, что было своего рода "показателем" их лояльного отношения к новой власти. Вторжение Третьего Рейха на территорию страны стало огромной угрозой для существования советского государства и на его защиту были мобилизованы в том числе и крымские татары, и чеченцы
В древних китайских источниках указывается, что «усуньцы не занимаются ни земледелием, ни садоводством, а со скотом перекочевывают с места на место, смотря по приволью в траве и воде». Природа страны уйсунов описывается так: «Земли ровные и травянистые; страна дождливая и холодная. Горы покрыты хвойным лесом».
Из источников можно узнать о взаимоотношениях уйсунов с соседями: «Прежде они были под зависимостью гуннов, впоследствии усилились и не захотели быть под их державою. Усуниграничи ли на востоке с гуннами, на северозападе – с Кангюем, на западе – с Даванией, на юге – с разными постоянными владениями».
У Юлія Цезаря, як і у кожної людини, були позитивні та негативні риси характеру.
Розпочнемо із позитивних:
1) Розумний
Він був добре освіченим і багато читав. Його розум є однією з причин, чому він був таким успішним правителем. Цезар був одночасно виразним письменником і переконливим оратором. Коли він звертався до сенату або громадськості, римляни висвітлювали його кожне слово. Його критичний розум був надзвичайно корисним під час його військової кар'єри. Він планував і стратегічно випередив своїх супротивників.
Один з найкращих зразків інтелекту Цезаря можна побачити в битві при Алезії. Прагнучи завоювати Галлію (сучасну Францію), Цезар переслідував свого ворога в невеликому укріпленому місті під назвою Алезія. Замість того, щоб вичерпати свої ресурси і звільнити місто, він розпочинає облогу. Цезар добре знав, що його ворог посилає підкріплення, тому він зробив дві речі. По-перше, він побудував серію стін та ровів по місту. Таким чином, він міг контролювати галлів, що потрапили в пастку всередині міста. По окружності, він побудував ще одну серію периметрів. Звідти, він міг ігати за підкріпленнями та захищати позицію римської армії.
2) Енергійний
Будучи правителем Галлії, Цезар зумів воювати впродовж семи років, а також написав серію з семи книг, що розповідали про його діяння. Протягом свого життя Цезар рухався без зупинки. Чи він воює, або просто відвідує римську провінцію – він постійно знаходився у стані руху.
Енергія Цезаря теж була свідченням його романтичних подвигів. Протягом свого життя він мав трьох дружин і кілька коханок.
3) Щедрий
Інтелект та енергія були не єдиними якостями, які зробили Цезаря лідером. Цезар вийшов із благородної, але бідної сім'ї. Попри те, що в майбутньому він став заможним, він ділився своїми коштами у благодійності. Одного разу, відвідавши поховання свого вірного воїна, він побачив, що воно було аж занадто примітивним. Він, за свої кошти, вшанував пам'ять товариша, пишною процесією.
Однак, у нього були присутні й негативні риси характеру:
1) Злопам’ятний
Коли Цезар був молодим, його викрали пірати. Весь час, коли він був у полоні, він поклявся піратам, що, коли він був звільнений, він розіпне їх усіх. Пірати просто сміялися, і вони примушували його читати їм вірші. Пізніше, коли заплатили викуп, Юлій дотримав свого слова і шукав піратів, розпинаючи кожного з них.
2) Жорстокий
Під час його битв у Галльських війнах, історик Плутарх стверджує, що Цезар «забив мільйон галлів і продав ще один мільйон в рабство».
3) Тиранічні амбіції
Після того як він рушив у Рим, а потім переміг Помпея та його союзників у Фарсалі, Цезар сам став іменуватися диктатором. Це, в основному, забезпечувало необмежені повноваження диктатора.
Объяснение: