Підготуйте короткі повідомлення про народи та племена, які в різний час жили на кордонах із Римською імперією. За додатковими джерелами дізнайтеся, як на них впливало таке сусідство та що Римська імперія запозичила в них.
Ще більш масштабним прикладом служить Дакія, що стала римською провінцією в 106 р н.е. Даки споконвіку жили на землях, в даний час знаходяться на території сучасної Румунії. Вони ставилися до фракійських племен і мали власну державу зі столицею в місті Сармізегетуза. Після спустошливих битв з Римською імперією, місцеве населення сильно скоротилося. Римляни самі селилися на цих землях, а також переселяли в Дакію союзні племена.
Осіріс, в єгипетській міфології бог продуктивних сил природи, владика загробного світу, суддя в царстві мертвих. Осіріс був старшим сином бога землі Геба і богині неба Нут, братом і чоловіком Ісіди. Він царював на землі після богів Pa, Шу і Геба і навчив єгиптян землеробство, виноградарству і виноробству, видобутку й обробки мідної та золотої руди, лікарському мистецтву, будівництву міст, заснував культ богів. Сет, його брат, злобний бог пустелі, вирішив погубити Осіріса і виготовив саркофаг за міркою старшого брата. Влаштувавши бенкет, він запросив Осіріса і оголосив, що саркофаг буде подарований тому, кому доведеться впору. Коли Осіріс ліг в capкофаг, змовники зачинили кришку, залили її свинцем і кинули у води Нілу. Вірна дружина Осіріса, Ісіда, знайшла тіло чоловіка, витягла чудесним чином приховану в ньому життєву силу і зачала від мертвого Осіріса сина, названого Гором. Коли Гор виріс, він помстився Сету. Своє чарівне Око, вирване Сетом на початку битви, Гор дав проковтнути мертвому батькові. Осіріс ожив, але не захотів повернутися на землю, а, залишивши трон Гору, став царювати і вершити суд в загробному світі. Зазвичай Осіріса зображували людиною із зеленою шкірою, сидячим серед дерев, або з виноградною лозою, що обвиває його фігуру. Вважалося, що, подібно всьому рослинному світу, Осіріс щороку помирає і відроджується до нового життя, але запліднююча життєва сила в ньому зберігається навіть в мертвому. В епоху еллінізму Стародавнього Єгипту Осіріс ототожнювався з грецьким богом Діонісом
Первый раз русские столкнулись с монголами в 1223 году. Период с 1240 по 1480 год называется Монголо-татарским игом на Руси. Наиболее разрушительным для Руси было нашествие татаро-монгольских завоевателей. Ордынское иго надолго затормозило экономическое развитие Руси, разрушило ее сельское хозяйство, подорвало русскую культуру. Татаро-монгольское нашествие привело к падению роли городов в политической и экономической жизни Руси. Вследствие разрушения городов, гибели их в огне пожаров и увода в плен квалифицированных ремесленников надолго исчезли сложные виды ремесла, приостановилось городское строительство, пришло в упадок изобразительное и прикладное искусство. Тяжелым последствием ига было углубление разобщения Руси и обособления отдельных ее частей. Ослабленная страна не смогла отстоять ряд западных и южных районов, захваченных позже литовскими и польскими феодалами. Нанесен был удар торговым связям Руси с Западом: торговые связи с зарубежными странами сохранились лишь у Новгорода, Пскова, Полоцка, Витебска и Смоленска. Татаро-монгольское нашествие привело к резкому сокращению населения страны, особенно городского. Множество людей было убито, не меньше уведено в рабство. В некоторых разрушенных городах и селах жизнь так и не возродилась. Гибель многих князей и дружинников, профессиональных воинов и феодалов приостановила развитие феодального земледелия.
Ще більш масштабним прикладом служить Дакія, що стала римською провінцією в 106 р н.е. Даки споконвіку жили на землях, в даний час знаходяться на території сучасної Румунії. Вони ставилися до фракійських племен і мали власну державу зі столицею в місті Сармізегетуза. Після спустошливих битв з Римською імперією, місцеве населення сильно скоротилося. Римляни самі селилися на цих землях, а також переселяли в Дакію союзні племена.