Київська Русь: походження і розселення східнослов’янських племен. Реферат
У рефераті подано відомості про походження і розселення східнослов’янських племен б життя
Слов'яни є автохтонним (корінним) населенням Європи індоєвропейського походження. Індоєвропейці, широко розселившись по Європі і Азії, дали початок багатьом народам, у тому числі і слов'янам.
Як окрема етнічна спільність, слов'яни сформувалися на початок нашої ери. Ряд істориків ототожнюють слов'ян із венедами. Перші письмові згадки про слов'ян (венедів) зустрічаються у римських авторів І-ІІ ст. н. е. - Плінія, Тацита, Птоломея. На думку більшості вчених, батьківщина слов'ян охоплювала територію від середньої течії Дніпра до Вісли.
Звідси, в ІІ-VІІ ст. н. е. - в період Великого переселення народів - слов'яни широко розселилися у всіх напрямках. В результаті слов'янський етнос розпався на три гілки: західних слов'ян, південних слов'ян і східних слов'ян. Східні слов'яни розселилися на території сучасної України, Білорусії, частково Росії (Ока, верхня течія Волги).Західні слов'яни дали початок полякам, чехам, словакам, лужицьким сербам.
Південні слов'яни - болгарам, сербам, хорватам, словенцям, боснійцям, македонцям, чорногорцям.
Східні слов'яни - українцям, росіянам, білорусам.
З II ст. н. е. на території України між Дністром і Сіверським Дінцем розселилися племена антів, що входили до складу дніпро-дністровської групи черняхівської культури, добре дослідженої на сьогоднішній день (досліджено більше 2 тис. поселень).
Хозяйственная деятельность Китая:
• В средние века здесь государство было владельцем всего, то есть оно ограничивало экономическую мощь сильных домов, взимало промысловую подать в виде шелка, пряжи.
• Торговали на Великом Шелковом пути (торговля была неэквивалентной, то есть носила даннический характер, дары принадлежали де-юре императору).
• Конечно, занимались сельским хозяйством (выращивали рис, пшеницу, томаты, чай, просо, соевые бобы, хлопок и так далее). У китайцев еще с древних времен были созданы ирригационные системы.
Хозяйственная деятельность Индии
• При сохранении сословно-варновое деления производство никак не развивалось и даже ремесленное производство обходилось без развития. Ремесло представляло собой металлургию, металлообработку, ткачество, вышивание, ювелирное искусство: каменно-монументальное зодчество.
• Большая часть населения жила в деревенской общине, которая платила натуральную ренту, выполняла работу в интересах государства, возводила ирригационные сооружения также в интересах государства, прокладывала дороги, расчищала джунги
• Также выращивали рис, ячмень, пшеницы, различные бобы, конечно, сахарный тростник, хлопок, овощи
• В Индии развивалось скотоводство
Хозяйственная деятельность Японии
• Крестьяне были здесь прикреплены к земле. Землевладение было мелким, самураи владели крупными участками земли.
• Торговали японцы в городах
• Развивалась промышленность: государство создавало горнорудные, сахарные, металлообрабатывающие, фаянсовые мануфактуры.
