Попри поступове зростання відмінностей між простим людом і новосформованою племінною знаттю землеробське суспільство східних слов'ян IX ст. залишалося порівняно однорідним в етнічному та соціальному відношенні, але внаслідок швидкої розбудови Києва до слов'янського середовища потрапляють варязькі воїни-купці, фінські мисливці, тюркські найманці, грецькі ремісники, вірменські та єврейські торгівці. З піднесенням міст стали процвітати купці та ремісники.
На щабель нижче від бояр стояла міська знать, або, як її ще називали, — люди, що часто вважались «середнім класом» Києва. Найвизначніші його представники були великими купцями, що займалися міжнародною торгівлею, вступали в родинні зв'язки з боярами й домінували у міській політиці. Порівняно з бюргерами Західної Європи тих часів міська знать Київської Русі була далеко могутнішою й численнішою, навіть після того, коли занепад торгівлі у XII ст. призвів до часткового зменшення її ролі. До менш впливових і бідніших городян, яких ще називали «молодшими людьми», належали дрібні торгівці, крамарі, високомайстерні ремісники, зокрема зброярі, каменярі, гончарі, ювеліри, що гуртувалися в ремісничі корпорації (цехи). Найнижчу сходинку соціальної драбини міста займала «чернь» — ті, хто нічого не мали й наймалися на «чорну роботу».
Історики довгий час міркували над тим, щоб виявитспільні риси між суспільством Київської Русі та середньовічного Заходу. І зокрема, їх цікавило питання, чи скрізь європейський феодалізм передував добі індустріалізації. Радянські історики вважають само собою зрозумілим, що Київська Русь була феодальним суспільством.
Лови
Объяснение:
. После судебной реформы 1864 г.. Сеть заведений начального образования значительно расширилась (начальные народные училища). Большую роль в распространении образования сыграли земства. И все же на 1897 читать умели только 20% населения Украины, которые были старше 10 лет, среди собственно украинский таких было 13%. Обучении на русском языке, который многие учащиеся не понимало. Сельские общины на конец XIX в. ставили требование обучать детей на национальном языке. В системе дополнительного образования определенную роль сыграли воскресные школы. В Западной Украине 1869 была проведена школьная реформа, которая устанавливала обязательное начальное обучение детей в возрасте от 6 до 14 лет. Но на 1890 грамотной была лишь треть населения. Большим позитивом было то, что австро-венгерское правительство позволял преподавания на украинском языке в школах. В 1881 г.. Было создано «Русское педагогическое общество», которое переняло от «Просвещения» заботы о школьных делах. Среднее образование в Приднепровской Украине получали в классических гимназиях, (гуманитарный уклон и давали право поступления в университеты), а также реальных училищах (большего внимания уделяли естественно-математическим дисциплинам, после их окончания можно было поступать в политехнических, технологических институтов).
Джерело: https://dovidka.biz.ua/kultura-ukrayini-19-pochatku-20-st/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua