Український народ з глибокої давнини цінує здоров’я як найвагомішу перлину життя і наші предки до свого здоров’я ставилися значно уважніше, ніж ми. Про це свідчать різноманітні порівняння, прислів’я і приказки: «Без здоров’я немає багатства», «Нема щастя без здоров’я» тощо. В основі древніх колядок, щедрівок є побажання здоров’я господарям, заповзятістю здорового життя виграють веснянки, петрівчані пісні, купальські, жнивні тощо. Ще в космології античності ідея світової гармонії формувалася саме через музику та спів, через той живий звук – носій повної інформації від людини до людини як позитивної, так і негативної.
Народна пісня теж славить здоров’я та його складники: чистоту тіла і помислів, чистоту побуту, навколишнього середовища, збереження природи, чистоту рідної мови від лихослів’я тощо:
«Роса плаче без голосу, журба січе русу косу» (народна пісня);
«Повій, вітройку, повій, то нам буде здоровій» (обжинкова з Волині);
«Я висока, як та сосна, я при своїй мамі росла» (веснянка);
«Постарили, брате, мене чужі хати, чужа роботонька та зла недоленька» (сімейно-побутова).
Здоров’я бажають при зустрічі і прощанні, у взаємних привітаннях. Важливе значення для виховання та здоров’я мали колискова пісня, уміння правильно дихати, а також купання, ігри, загартування, фізична праця. (Як дитина бігає і грається, так їй здоров’я усміхається
Збір податків на користь скарбниці доручалося вести українським урядовцям.
2) Установлювалася платня у розмірі:
a) військовому писарю та підпискам — 1000 польських злотих;
b) військовим суддям — 300 польських злотих;
c) судовим писарям — 100 польських злотих;
d) польським писарям та хорунжим — 50 польських злотих;
e) сотенним хорунжим — 30 польських злотих;
f) гетьманському бунчужному — 50 злотих.
3) Козацькій старшині, писарю, двом військовим суддям, усім полковникам і
Установлювалася платня генеральному обозному — 400 злотих і генеральному хорунжому — 50 злотих;
5) Заборонялися дипломатичні взаємини з османським султаном та королем Речі Посполитої;
6) Підтверджувалося право київського митрополита й усього духовенства на маєтності, якими вони володіли;
7) Московський уряд зобов'язувався почати війну з Річчю Посполитою навесні 1654 року;
8) Утримання московських військ на кордонах України з Річчю Посполитою;
9) Гетьманський уряд просив установлював платню:
g) полковим — 100 єфимків талерів;
h) полковим осавулам — 200 польських злотих;
військовим осавулам — 300 польських злотих;
j) сотникам — 100 польських злотих;
k) кожному козакові — 30 польських злотих;
10) У випадку татарських нападів на Україну передбачалося організовувати спільні походи як з боку України, так і Московської держави;
11) Гетьманський уряд просив установити утримання для козацької залоги кількістю 400 осіб у фортеці Кодак та для запорожців. Тут же містилася вимога до гетьмана почати реєстрування, що мав охопити 60.000 козаків.