Напишіть невеликий твір про роль ХІХ ст. в розвитку людського суспільства. Що найбільше вас вразило в історії ХІХ ст.? Які його досягнення ви вважаєте революційними? Зробіть висновки.
Багато чого в культурі XX ст. робить її зовсім іншою в порівнянні з усією попередньою історією людства. З небаченою силою проявилася закономірність прискорення історичного процесу. Перестають відігравати попередню роль простори і відстані, а протягом життя лише одного покоління відбуваються зміни такої глибини і значущості, що вони змінюють і образ світу іб мислення. Якщо останні 50 тисяч років існування людства виміряти числом поколінь (тривалість життя покоління умовно приймемо за 62 роки, хоча у давнину людині було відведено речинець у 2—2,5 рази менший), то всього одержимо близько 800 таких поколінь. З них 650 провели своє життя у печерах. Тільки протягом 70 останніх поколінь став можливим тісніший зв'язок між людьми завдяки писемності. Лише протягом життя останніх шести поколінь ми познайомилися з друкованим словом, а при чотирьох — навчилися досить точно вимірювати час. Лише останні два користуємося електромотором. А переважна більшість всіх матеріальних цінностей, з якими ми маємо справу у повсякденному житті, була вперше створена протягом життя сучасного покоління. Відзначимо, що при збереженні нинішніх глобальних демографічних тенденцій років через 40—50 кількість людей, які живуть на землі, вперше в історії перевищить кількість усіх померлих разом взятих. І це не фантастичне припущення — в Індії і Китаї в кінці XX століття вже проживає по мільярду чоловік.
Світ культури ускладнився і розширився. Людині стали підвладні небачені раніше види енергії. Породжені людиною техніка і технології вирішальним чином визначають умови людського існування, змінюючи ландшафт і клімат. Створюються нові види мистецтва. Зовсім не випадково сучасну західну цивілізацію іменують техногенною (тобто породженою технікою, вирішальним чином залежною від технологічного базису, умов ів людської діяльності).
Розвиток культури відбувався у дуже складному глобальному політичному контексті: дві світові війни, виникнення і крах тоталітарних режимів, розкол світу на дві суспільні системи і багаторічне військово-політичне протистояння між ними («холодна війна»), криза і крах соціалістичного ладу, розпад держав з багатовіковою історією (на початку століття — Австро-Угорщини, у кінці — Радянського Союзу), формування «третього світу» з його проблемами, існування вогнищ багаторічних військових конфліктів. Все це не могло не викликати драматичні (а часто — катастрофічні) потрясіння.
20 століття завершилося, чого не можна сказати про ті тенденції, як ігалися в різних сферах культури. Відкритих питань і проблем, що чекають свого вирішення, на сьогоднішній день набагато більше, ніж на початку сторіччя.
ОСНОВНЫЕ ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ СТРАН ЗАПАДНОЙ ЕВРОПЫ ВО ВТОРОЙ ПОЛО ВИНЕ ХХ ВЕКА. Экономические кризисы 1970-71, 74-75, 80-82 годов и их влияние на социально-экономическую и политическую жизнь Запада. Новый этап НТР. Кризис социалистического и коммунистического движений. Оформление неоконсервативной идеологии. Теория монетаризма. "Неоконсервативная волна" США, Великобритания, ФРГ, Италия, Норвегия, Дания, Бельгия, Нидерланды. Приход социал-демократов и социалистов к власти во Франции, Швеции, Испании, Португалии, Греции. Влияние неолиберальных экономических методов на управление в Европе. Скандинавская экономическая модель. Кардинальные изменения партийно-политической системы в ряде Европейских стран в конце 80-х начале 90-х годов. Укрепление европейского сообщества. Расширение ЕЭС. Деятельность европейского парламента. Маастрихтский договор 1991 г. Проблема Восточной Европы и Европейского Союза в конце ХХ века. Идея Единой Европы. США "Консервативная консолидация" ( 1955 - 1960 ). Вступление США во вторую половину ХХ века ознаменовалось сдвигами в экономическом развитии и в социально-классовой структуре американского общества. Научно-техническая революция ( НТР ), ее последствия. Модернизация принципов экономической политики республиканцами и демократами. В рамках двухпартийной системы сложился широкий сдвоенный центр. Экономическая и политическая база консенсуса. "Новые рубежи" ( 1961 - 1963 ). Оздоровление экономики. Расширение социальных программ: и Рекомендации "новой экономической теории» . Негритянский вопрос в политики « новых рубежей» .Великое общество" ( 1964 - 1968 ). Период пребывания у власти администрации Л. Джонсона. Экономика второй половины 60-х годов, модернизация общества. "Война с бедностью". Идеи "социальной благотворительности" и концепции "вложений в человеческий капитал".
Православные церкви празднуют святую Троицу на 50-й день после Пасхи. Своё первое название праздник получил в честь сошествия Святого духа на апостолов, которое им обещал Иисус перед Своим вознесением на небеса. Полы храмов устилают свежескошенной травой, стены украшают березовыми ветками, даже цвет одежд священников в этот день - зелёный. празднуется троица три дня. Первый день является зеленое воскресенье, когда людям надо было быть осторожными из -за агрессивности мифической нечести. утром наступает клечальный понедельник. На третий день девушки "водили тополю"
Багато чого в культурі XX ст. робить її зовсім іншою в порівнянні з усією попередньою історією людства. З небаченою силою проявилася закономірність прискорення історичного процесу. Перестають відігравати попередню роль простори і відстані, а протягом життя лише одного покоління відбуваються зміни такої глибини і значущості, що вони змінюють і образ світу іб мислення. Якщо останні 50 тисяч років існування людства виміряти числом поколінь (тривалість життя покоління умовно приймемо за 62 роки, хоча у давнину людині було відведено речинець у 2—2,5 рази менший), то всього одержимо близько 800 таких поколінь. З них 650 провели своє життя у печерах. Тільки протягом 70 останніх поколінь став можливим тісніший зв'язок між людьми завдяки писемності. Лише протягом життя останніх шести поколінь ми познайомилися з друкованим словом, а при чотирьох — навчилися досить точно вимірювати час. Лише останні два користуємося електромотором. А переважна більшість всіх матеріальних цінностей, з якими ми маємо справу у повсякденному житті, була вперше створена протягом життя сучасного покоління. Відзначимо, що при збереженні нинішніх глобальних демографічних тенденцій років через 40—50 кількість людей, які живуть на землі, вперше в історії перевищить кількість усіх померлих разом взятих. І це не фантастичне припущення — в Індії і Китаї в кінці XX століття вже проживає по мільярду чоловік.
Світ культури ускладнився і розширився. Людині стали підвладні небачені раніше види енергії. Породжені людиною техніка і технології вирішальним чином визначають умови людського існування, змінюючи ландшафт і клімат. Створюються нові види мистецтва. Зовсім не випадково сучасну західну цивілізацію іменують техногенною (тобто породженою технікою, вирішальним чином залежною від технологічного базису, умов ів людської діяльності).
Розвиток культури відбувався у дуже складному глобальному політичному контексті: дві світові війни, виникнення і крах тоталітарних режимів, розкол світу на дві суспільні системи і багаторічне військово-політичне протистояння між ними («холодна війна»), криза і крах соціалістичного ладу, розпад держав з багатовіковою історією (на початку століття — Австро-Угорщини, у кінці — Радянського Союзу), формування «третього світу» з його проблемами, існування вогнищ багаторічних військових конфліктів. Все це не могло не викликати драматичні (а часто — катастрофічні) потрясіння.
20 століття завершилося, чого не можна сказати про ті тенденції, як ігалися в різних сферах культури. Відкритих питань і проблем, що чекають свого вирішення, на сьогоднішній день набагато більше, ніж на початку сторіччя.