У 1475 війська Османської імперії захопили всі землі генуезців в Криму
Крим — півострів на півдні України в межах Автономної Республіки Крим, Севастополя та частини Генічеського району Херсонської області, омивається водами Чорного та Азовського морів. З огляду на своє географічне розташування, місцеві землі були одними з перших на території України зон розселення людини.
Першим відомим за назвою населенням Криму були кімерійці (XII століття до н. е.), згадувані в античних джерелах Ассирії. Це були скотарські племена іранського походження. Їхнє перебування у Криму підтверджується стародавніми і середньовічними істориками, а також топонімами східної частини Криму: Кімерійські переправи, Кімерік. У середині VII століття до н. е. частина кімерійців була витіснена скіфами зі степової смуги в передгір'я і гори Криму, де вони утворили компактні поселення.
В 1 тисячолітті до н. е. у передгірному і гірському Криму, а також на південному узбережжі, мешкали таври. Від таврів походить стародавня назва гірської і прибережної частини Криму: Таврика, Таврія, Таврида. До 21 століття збереглися і були досліджені залишки укріплених сховищ і житлових споруд таврів, їхні кромлехи (кільцеподібні огорожі з вертикально поставлених каменів) і таврські гробниці — кам'яні скрині.
Новий етап історії Таврики почався з захоплення Криму скіфами. Цей період характеризувався якісними змінами у складі населення. Дані археології свідчать, що після цього основою населення північно-західного Криму були народності, що прийшли з Придніпров'я. До кінця III століття до н. е. держава скіфів значно зменшилася під натиском сарматів. Скіфи змушено перенесли столицю на річку Салгір (поблизу сучасного Сімферополя), де виник Неаполь Скіфський, або грецькою Неаполіс.
Скіфська держава в Криму існувала до другої половини III століття н. е. і була знищена готами, які з'явилися тут (за переказами, зі Скандинавії) приблизно на початку III століття.
+ Оглашение фактов о злопотреблениях Сталина, осуждение репрессий имело огромное положительное значение Оно вызвало одобрение миллионов людей и стало толчком к оживлению общественной жизни. Пошла реобилетация репрессированных Пошел процесс ликвидации наиболее негативных сторон тоталитарного режима. — Доклад был опубликован через 33 года. Люди отказывались верить порочащим Сталина сведениям. Постановление ЦК устанавливала приделы критики культа личности Разгром студенческих кружков. Жестокое подавление восстании в Венгрии.
Все пространство между Тигром и Евфратом делится с севера на юг на несколько природных районов. В пределах сухой субтропической зоны расположена Верхняя Месопотамия. На севере Верхней Месопотамии простирается холмистая местность, куда влажные ветры со Средиземного моря приносят достаточно обильные зимние дожди для ранних посевов. Несколько далее к югу лежит второй район — сухие степи, но и здесь вдоль речных долин, у источников, можно сеять хлеб, почти или совсем не пользуясь искусственным орошением, а в степи достаточно растительности для прокорма стад. Далее к югу, за границей сухой тропической зоны, начинается третий район Месопотамии — гипсовая пустыня с ничтожным количеством годовых осадков. Она тянется по обе стороны Евфрата на расстояние около 200 километров. За полосой гипсовой пустыни, южнее широты нынешнего Багдада, начинается четвертый район — нанесенная реками (аллювиальная) низменность Нижней Месопотамии (которую также называют Двуречьем или Южным Двуречьем). Здесь Тигр и Евфрат резко сближаются, а в древности они текли почти параллельно друг другу, на близком расстоянии. Здесь мы вступаем в область потенциально очень плодородных почв, но плодоносить они могли только при систематическом орошении речными водами, иначе нещадно палящее солнце превращало их в пустыню уже в нескольких шагах от реки.
Відповідь:
У 1475 війська Османської імперії захопили всі землі генуезців в Криму
Крим — півострів на півдні України в межах Автономної Республіки Крим, Севастополя та частини Генічеського району Херсонської області, омивається водами Чорного та Азовського морів. З огляду на своє географічне розташування, місцеві землі були одними з перших на території України зон розселення людини.
Першим відомим за назвою населенням Криму були кімерійці (XII століття до н. е.), згадувані в античних джерелах Ассирії. Це були скотарські племена іранського походження. Їхнє перебування у Криму підтверджується стародавніми і середньовічними істориками, а також топонімами східної частини Криму: Кімерійські переправи, Кімерік. У середині VII століття до н. е. частина кімерійців була витіснена скіфами зі степової смуги в передгір'я і гори Криму, де вони утворили компактні поселення.
В 1 тисячолітті до н. е. у передгірному і гірському Криму, а також на південному узбережжі, мешкали таври. Від таврів походить стародавня назва гірської і прибережної частини Криму: Таврика, Таврія, Таврида. До 21 століття збереглися і були досліджені залишки укріплених сховищ і житлових споруд таврів, їхні кромлехи (кільцеподібні огорожі з вертикально поставлених каменів) і таврські гробниці — кам'яні скрині.
Новий етап історії Таврики почався з захоплення Криму скіфами. Цей період характеризувався якісними змінами у складі населення. Дані археології свідчать, що після цього основою населення північно-західного Криму були народності, що прийшли з Придніпров'я. До кінця III століття до н. е. держава скіфів значно зменшилася під натиском сарматів. Скіфи змушено перенесли столицю на річку Салгір (поблизу сучасного Сімферополя), де виник Неаполь Скіфський, або грецькою Неаполіс.
Скіфська держава в Криму існувала до другої половини III століття н. е. і була знищена готами, які з'явилися тут (за переказами, зі Скандинавії) приблизно на початку III століття.