Образование в Украине - Освіта.uaПонедельник, 24 маяRU | Українською
Культура
образованиеЗа рубежомИн. языкиЗаконодательство
Osvita.ua Высшее образование Рефераты Культура Культура країн Стародавнього сходу: Індія та Китай
Архитектура
Астрономия
Банковское дело
БЖД
Биографии
Биология
Бухгалтерский учет
Военное дело, ДПЮ
Всемирная история
География
Государственное регулирование
Делопроизводство
Журналистика
История
История экономических учений
Культура
Логика
Международные отношения
Менеджмент
Педагогика
Политология
Право
Психология
Религиоведение
Риторика
Социология
Украинская литература
Философия
Экология
Экономика предприятия
Экономическая теория
Туризм
Реклама
на новости
Культура країн Стародавнього сходу: Індія та Китай
У рефераті розглянуто культурні традиції Індії та Китаю, які збереглися впродовж віків і справили велике значення на розвиток багатьох народів Азії і Європи в подальші періоди
Давньоіндійська культура була створена багатьма народами, що населяли Індію у III—І тис. до н. е. В свою чергу, індійська культура впливала на культурний розвиток сусідніх народів. Наша обізнаність щодо релігійних вірувань та поглядів давніх індійців пояснюється великою кількістю релігійних збірників, що збереглися.
Найдавніша релігія Індії полягала у тотемізмі, обожненні природи і культу предків. У зв'язку з розвитком землеробства тут сформувалось уявлення про богиню продуктивних сил природи — Адіті, яку вважали «спільною матір'ю». Був значно поширений культ вогню, пов'язаний з побутом патріархальної сім'ї. При родовому ладі виник культ предків, що мав зміцнювати засади рабовласницького ладу аристократів.
В епоху утворення рабовласницького суспільства та держави ці давні форми релігії змінилися новими релігійними віруваннями. Поступово давні боги природи перетворювались у богів-покровителів держави, царя та царської влади. З утворенням великих централізованих держав виникають елементи єдинобожжя. Остаточно формується брахманізм. В епоху посилення брахманської касти з'являється особлива жрецька та богословська література — брахманські книжки, в яких розглядалось своєрідне вчення про той релігійний ритуал, який повинні знати жреці-брахмани.
Проти брахманської релігії та кастової системи виступив буддизм, який виник десь у VI ст. до н. е. і значно поширився вже у III ст. до н. е. У вченні Будди відбився протест визнання кожної людини, що народилася у касті брахманів жерцем.
Писемність існувала в Індії вже у III тис. до н. е. Найдавніші ієрогліфічні написи і досі не прочитані. Поширення алфавітно-складової писемності припадає на IV—III ст. до н. е. (виникла на основі персидсько-арамейського письма).
Потреби повсякденного життя примушували індійців накопичувати над явищами природи. Так з'явилися перші знання в царині медицини, астрономії, математики. Початкові форми наукових знань тісно переплітались з релігійними віруваннями та магічними уявленнями. Вказівки на лікарські знання збереглися в Рігведі — збірнику найдавніших індійських гімнів. Лікарі вже мали деякі анатомічні знання. Для виготовлення ліків використовували різні трави. З'являються окремі лікарські спеціальності — лікування внутрішніх хвороб, хвороб очей, хірургія. Індійці вміли не тільки робити операції, а й виготовляти протези. Поява перших медичних трактатів припадає на початок нашої ери.
Індійці володіли знаннями з астрономії. Вони встановили фази місяця, місячний зодіак, розробили своєрідну форму календаря. Спочатку рік налічував 360 днів, потім 366, а в VI ст. н. е. було більш точно встановлено тривалість року.
Значного розвитку в Індії досягла математика. Вже у III— II ст. до н. е. тут склалася десяткова система обчислення. В Індії вперше було застосовано знак нуль. До речі, цифри, які ми називаємо арабськими, насправді були винайдені індійцями, а потім перейшли до арабів
Буддизм до Китаю прийшов з Індії у V ст. до н. е. Етика буддизму мала багато спільного з даосизмом.
Россия в царствование Александра III Александр III (1881-1894) расправился с народовольцами, участвовавшими в убийстве его отца, отправил в отставку либеральных министров Александра II (Д. А. Милютина, М. Т. Лорис-Меликова) . В то же время крестьян перевели на выкуп, сам выкуп снизили, отменили подушную подать, стали вводить рабочее законодательство. В 1884 г. начинается серия контрреформ (идеологи — Победоносцев, Катков) , призванных ослабить либеральное начало преобразований Александра II.
Была резко ограничена автономия университетов. Повысилась плата за обучение. В земствах вводился сословный принцип выборов, имущественный ценз для дворян понижался. Вместо мировых судей и мировых посредников появились должности назначаемых сверху земских начальников. Сократилась компетенция судов присяжных. Повысился ценз присяжных. Ограничивалась гласность судов. Но в целом гласность, состязательность, независимость судов остались.
Усилилась цензура. Закрывались многие газеты и журналы, «крамольные» номера лет изымались из библиотек. Контрреформы усилили роль бюрократии в управлении, но не ликвидировали полностью результатов «великих реформ» . Крестьянам предоставляли кредиты на покупку земли, поощряли их переселение в пустующие районы, но помещичьей земли им не давали. В 1891-1892 гг. Россию поразил голод, унёсший 600 тыс. чел. Ограничивались права национальных окраин. Была урезана автономия Финляндии. Активно проводилась русификация на Украине, в Белоруссии, Закавказье, Польше.
Революционное движение временно затихло, зато распространялись идеи марксизма. Либералы активно занимались просветительскою деятельностью. Интеллигенция, прежде готовая к сотрудничеству с властью, из-за ее притеснений становилась всё более оппозиционной.
У Александра Македонского все же было больше минусов, чем плюсов, с них и начну. Так вот, к минусам можно занести его отрицательные черты характера. У него было неустойчивое настроение, конфликтный характер, еще он был очень обидчивым, а также стремился во что бы то ни стало доказать свою правоту, даже если был не прав. Он всегда пытался доказать свое превосходство над другими. Македонский требовал много внимания и похвалы своих побед.
Из плюсов можно отметить то, что он был очень талантливым полководцем, а еще он был умен и отличался тактичной грамотностью в ведении боя.
Объяснение:
Освіта.uaУрок.ОСВІТА.UAЗНО онлайнВступ.ОСВІТА.UAРазвитие ребенка
Вход
Образование в Украине - Освіта.uaПонедельник, 24 маяRU | Українською
Культура
образованиеЗа рубежомИн. языкиЗаконодательство
Osvita.ua Высшее образование Рефераты Культура Культура країн Стародавнього сходу: Індія та Китай
Архитектура
Астрономия
Банковское дело
БЖД
Биографии
Биология
Бухгалтерский учет
Военное дело, ДПЮ
Всемирная история
География
Государственное регулирование
Делопроизводство
Журналистика
История
История экономических учений
Культура
Логика
Международные отношения
Менеджмент
Педагогика
Политология
Право
Психология
Религиоведение
Риторика
Социология
Украинская литература
Философия
Экология
Экономика предприятия
Экономическая теория
Туризм
Реклама
на новости
Культура країн Стародавнього сходу: Індія та Китай
У рефераті розглянуто культурні традиції Індії та Китаю, які збереглися впродовж віків і справили велике значення на розвиток багатьох народів Азії і Європи в подальші періоди
Давньоіндійська культура була створена багатьма народами, що населяли Індію у III—І тис. до н. е. В свою чергу, індійська культура впливала на культурний розвиток сусідніх народів. Наша обізнаність щодо релігійних вірувань та поглядів давніх індійців пояснюється великою кількістю релігійних збірників, що збереглися.
Найдавніша релігія Індії полягала у тотемізмі, обожненні природи і культу предків. У зв'язку з розвитком землеробства тут сформувалось уявлення про богиню продуктивних сил природи — Адіті, яку вважали «спільною матір'ю». Був значно поширений культ вогню, пов'язаний з побутом патріархальної сім'ї. При родовому ладі виник культ предків, що мав зміцнювати засади рабовласницького ладу аристократів.
В епоху утворення рабовласницького суспільства та держави ці давні форми релігії змінилися новими релігійними віруваннями. Поступово давні боги природи перетворювались у богів-покровителів держави, царя та царської влади. З утворенням великих централізованих держав виникають елементи єдинобожжя. Остаточно формується брахманізм. В епоху посилення брахманської касти з'являється особлива жрецька та богословська література — брахманські книжки, в яких розглядалось своєрідне вчення про той релігійний ритуал, який повинні знати жреці-брахмани.
Проти брахманської релігії та кастової системи виступив буддизм, який виник десь у VI ст. до н. е. і значно поширився вже у III ст. до н. е. У вченні Будди відбився протест визнання кожної людини, що народилася у касті брахманів жерцем.
Писемність існувала в Індії вже у III тис. до н. е. Найдавніші ієрогліфічні написи і досі не прочитані. Поширення алфавітно-складової писемності припадає на IV—III ст. до н. е. (виникла на основі персидсько-арамейського письма).
Потреби повсякденного життя примушували індійців накопичувати над явищами природи. Так з'явилися перші знання в царині медицини, астрономії, математики. Початкові форми наукових знань тісно переплітались з релігійними віруваннями та магічними уявленнями. Вказівки на лікарські знання збереглися в Рігведі — збірнику найдавніших індійських гімнів. Лікарі вже мали деякі анатомічні знання. Для виготовлення ліків використовували різні трави. З'являються окремі лікарські спеціальності — лікування внутрішніх хвороб, хвороб очей, хірургія. Індійці вміли не тільки робити операції, а й виготовляти протези. Поява перших медичних трактатів припадає на початок нашої ери.
Індійці володіли знаннями з астрономії. Вони встановили фази місяця, місячний зодіак, розробили своєрідну форму календаря. Спочатку рік налічував 360 днів, потім 366, а в VI ст. н. е. було більш точно встановлено тривалість року.
Значного розвитку в Індії досягла математика. Вже у III— II ст. до н. е. тут склалася десяткова система обчислення. В Індії вперше було застосовано знак нуль. До речі, цифри, які ми називаємо арабськими, насправді були винайдені індійцями, а потім перейшли до арабів
Буддизм до Китаю прийшов з Індії у V ст. до н. е. Етика буддизму мала багато спільного з даосизмом.