М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
xgvhhdhs
xgvhhdhs
12.09.2020 23:47 •  История

I-1. даты – 1478 г., 1485 г., 1510 г., 1514 г., 1521 г. – связаны с: а) процессом собирания земель б) этапами закрепощения крестьян в) борьбы руси с ордынским владычеством г) этапами борьбы россии за выход в море (1 ) i-2. храм св. софии был возведен в киеве в честь разгрома: а) печенегов б) византийцев в) варягов г) половцев (1 ) i-3. установите соответствие между определениями и терминами: 1) орган, личными землями князя а) волость 2) территория, с которой должностному лицу было предоставлено право собирать часть государственных доходов б) дворец 3) административно-территориальная единица в xv-xvii вв. в) боярская дума 4) денежный сбор с крестьян при уходе от землевладельца в юрьев день г) поместье 5) высший орган при великом князе д) кормление е) пожилое (5 ) i-4. решения церковного собора 1551 г., вошедшего в как стоглав, к: а) установлению единообразия церковных обрядов, признанию местных святых б) церковному расколу в) учреждению патриаршества г) усилению разногласий между церковной и светской властями (1 ) i-5. прочтите отрывок из «всеобщей , обработанной «сатириконом»» и определите, кто был «главным орлом». «при дворе екатерины человек был похож на орла. каждый генерал, каждый придворный был орлом. так они и вошли в под сборным псевдонимом «екатерининские орлы». главный орел был близорук и прославился тем, что постоянно грыз ногти». а) г.а. потемкин б) н.и. панин в) г.г. орлов г) а.в. суворов (1 ) i-6. какие из рядов составляют даты начала царствований российских императоров? а) 1815 г., 1855 г., 1878 г. б) 1803 г., 1837 г., 1842 г. в) 1796 г., 1801 г., 1825 г. г) 1816 г., 1825 г., 1861 г. (1 ) i-7. к периоду правления николая i нельзя отнести следующее мероприятие: а) кодификацию законов российской империи, проводимую м.м. сперанским б) реформу государственных крестьян п.д. киселева в) денежную реформу е.ф. канкрина г) создание государственной уставной грамоты российской империи н.н. новосильцевым (1 ) i-8. понятие «нечаевщина» связано с деятельностью: а) «народной расправы» б) южного общества в) кружка петрашевского г) «черного передела» (1 ) i-9. развитию капитализма в россии в 60-90-е гг. xix в. препятствовало: а) усиление крепостной зависимости крестьян б) право крестьян на выход из общины с землей в) сохранение временнообязанного состояния крестьян г) распространение месячины (1 )

👇
Ответ:
Sinderella2006
Sinderella2006
12.09.2020
1.а)
2. а)
3. 1-б, 2-д, 3-а, 4-е, 5-в
4.а)
5.а)
6.в)
7. г) 
8. а)
9. в)
4,6(75 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Sonya121s
Sonya121s
12.09.2020

ответ:Ініціював створення самостійної Московської церкви (1448)[1]. Намагався позбутися ординського сюзеренітету (1480)[1], був першим з московських князів, що титулувався царем. Провів урядову та судову реформи, ліквідував удільні князівства, запровадив «Судебник» (1497)[1]. Збільшив територію Московії вдвічі: приєднав Ярославське (1463), Ростовське (1474), Тверське (1485) князівства, Хлинов (1489), більшу частину Рязанщини[1]. Підкорив і ліквідував Новгородську боярську республіку (1474), депортувавши частину її населення вглиб Московії[1]. Вів постійні війни з Великим князівством Литовським за Русь (1487—1494, 1500—1503), в ході яких захопив Сіверщину і Гомельщину[1]. Для підняття престижу Москви одружився з Софією, дочкою морейського деспота Фоми Палеолога, племінницею останніх візантійських імператорів Іоанна VIII та Констянтина XI[1]. Взяв візантійського двоголового орла за герб Московії, декларуючи претензії на спадщину Константинополя[1]. Сприяв будівництву церков і монастирів. Перебудував Московський кремль і заклав у ньому Успенський собор

Объяснение:

4,7(55 оценок)
Ответ:
drunkbear
drunkbear
12.09.2020

3 1476 р. Іван III припинив виплачувати данину Орді. А 1480 р. майже безкровно закінчилося протистояння росіян і ординських військ біля однієї з приток Оки - "стояння на Угрі", визначивши остаточне звільнення Русі від васальної ординської залежності.

Іван став фактичним творцем Московської держави. Саме він заклав основи російського самодержавства, не тільки значно розширивши територію країни (до її складу увійшли землі марі, мордви, комі, карелів та ін.), а також укріпив її політичний устрій і державний апарат, значно зміцнив міжнародний престиж Москви.

Падіння Константинополя під ударами турків 1453 р. і одруження Івана III на візантійській принцесі Софії Палеолог 1472 р. дозволили великому московському князеві проголосити себе наступником візантійських імператорів, а Москву - столицею усього православного світу.

Це знайшло відображення в концепцїї "Москва - третій Рим", сформульованій на початку XVI ст. Державним гербом Московської держави став (як у Візантії) двоголовий орел, а сам великий князь 1485 р. йменувався великим государем всієї Русі.

Прагнучи подолати феодальну знать, Іван III послідовно формував систему служилих станів. Бояри, присягаючи на вірність великому князеві, завіряли свою вірність особливими "клятвеними грамотами". Московський государ міг позбавляти їх державних посад, конфісковувати вотчину.

За Івана III запроваджено помісну систему - дарування служилим людям (дворянам) у володіння на правах неуспадкованої особистої власності вільних земель (маєтків) за несення військової або цивільної служби. Таким чином, у Московській державі склалися, крім удільної, три системи землеволодіння: державна, що включала двірцевий великокнязівський уділ, церковно-монастирська та помісна.

Поступово ускладнювались функції державного управління. З'явилися посади казенного дяка - керівника Казенного двору - і піддячих, що відали діловодством. З кінця XV ст. сформувалася Боярська дума - вищий державний консультативний орган при государі. У Думу крім московських бояр входили також колишні удільні князі.

З метою централізації та уніфікації судово-адміністративної діяльності 1497 р. було запроваджено новий збірник законів - Судебник, що встановив єдині податкові норми, загальний порядок ведення слідства і суду. Судебник Івана III передусім захищав життя і власність феодала-землевласника.

Судебник обмежував право селян йти від свого феодала на інші землі суворо певним терміном - за тиждень до осіннього Юр'ївого дня (26 листопада) і впродовж тижня після нього з обов'язковою виплатою "пожилого".

Чинність Судебника означала початок прикріплення Селян до землі.

У XVI в. тривав процес розширення території Московської держави. Після перемоги над Литвою 1503 р. до Москви відійшли землі за верхньою течією Оки, вздовж берегів рік Ясен, Сож і Дніпра. Усього до складу Московської держави увійшло 25 міст і 70 волостей. 1610 р. було ліквідовано самостійність Пскова, а 1514 р., після чергової війни з Литвою, до Москви відійшов Смоленськ. Нарешті, 1521 р. припинило своє існування Рязанське князівство.

Таким чином, територія країни збільшилася настільки, що вона перетворилася на найбільшу державу Європи.

З кінця XV ст. "Московія", як раніше її називали іноземці, почала іменуватися Росією.

4,8(99 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ