У розв’язанні всіх проблем країни «третього світу» йшли кожна своїм шляхом. Вони мали різні стартові позиції та неоднакові темпи розвитку. У результаті диференціація між країнами «третього світу» зростає. Серед них найпривабливіше виглядають арабські держави Перської затоки, але багатство обернулося консервацією в цих країнах патріархально-кланового ладу й необмежених монархій. Найбільш динамічно в соціальному, економічному й політичному плані розвивалися нові індустріальні держави Гонконг (тепер частина Китаю), Сингапур, Тайвань, Південна Корея, потім до них приєдналися Індонезія, Малайзія, Філіппіни. Використовуючи іноземні капітали й технології, значні місцеві трудові ресурси, їм вдалося створити розвинену обробну промисловість, яка працює переважно на експорт та успішно конкурує на ринках країн Заходу.
Объяснение:
