Между сеньором и вассалом заключался устный договор. Вассал обязывался верно служить господину, а сеньор обещал вассалу поддержку и покровительство. Однако договор нередко нарушался. Вассалы нападали друг на друга, на владения своего сеньора. Шли непрерывные междоусобные войны. Их целью был захват:
земель, населённых крестьянами; знатного соседа, с которого требовали выкуп за освобождение; добычи (грабёж чужих крестьян, церквей и т. п.).
Объяснение:
Ма́я[1][2] (МФА: [ˈmɑjɑ̈]; раніше ма́йя) — одна з цивілізацій Месоамерики, що відома своєю розвиненою писемністю, приголомшливими досягненнями в мистецтві, астрономії та архітектурі. Попри сучасні хибні уявлення, народ мая нікуди не зник, сотні тисяч індіанців мая продовжують жити на тих самих територіях, де тисячу років тому мешкали їхні предки; багато в чому вони все ще дотримуються тих самих традицій і мови, що й сторіччя тому. Зникла лише велична у своїй красі класична цивілізація мая.
Цивілізація мая почала формуватися у докласичну добу (1999 до н. е. — 250 н. е.), досягла розквіту в класичний період (250—900) і продовжувала існувати в гірській Гватемалі та на Юкатані аж до прибуття конкістадорів.
Маяни будували величні кам'яні міста, більшість з яких було залишено ще до прибуття європейців. Станом на початок 1980-х років археологами було відкрито близько 1000 городищ мая та 3000 селищ. Деякі городища, зокрема Паленке, Чичен-Іца та Ушмаль у Мексиці, Тікаль та Кіригуа у Гватемалі, Копан у Гондурасі та Хоя-де-Серен у Сальвадорі включено до переліку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Мая створили розвинену систему ієрогліфічної писемності та розробили оригінальну календарну систему.
Цивілізація мая мала багато спільного з іншими цивілізаціями Месоамерики. Вплив культури мая знаходять у регіонах Мексики на відстані до 1000 км від центру їхнього поширення. Розроблений мая календар використовувався й іншими народами Центральної Америки.