3. якими були причини поразки директорії унр директорія опинилася між двох вогнів – російських білогвардійців, яких під- тримувала антанта, і російських більшовиків, які спромоглися за рік побуду- вати міцну владну вертикаль у центральних регіонах колишньої імперії й створити багатомільйонну червону армію. ахіллесовою п’ятою директорії була армія унр, яка складалася переважно із селянських партизанських загонів. вони не бажали віддалятися від району проживання й досить легко піддавалися більшовицькій агітації. тим більше що директорія не могла і навіть не бажала суперничати з радянською росією в популістській політиці. однією з основних причин поразки державницьких сил в українській рево- люції був брак твердо усталених поглядів на тактику і стратегію виживання в несприятливій міжнародній ситуації. конфліктні стосунки між членами директорії паралізували її дієздатність як верховного органу влади, яким вона стала неочікувано для себе самої. обґрунтованість рішення с. петлюри укласти воєнний союз з відроджува- ною (у тому числі на українських землях) другою річчю посполитою й досі ставлять під сумнів вітчизняні історики (хоча воно є одним з наріжних каме- нів для зміцнення українсько- польських відносин у сучасну епоху). виконайте завдання 3. з-поміж наведених тверджень про причини краху ди- ректорії й загибелі унр як незалежної держави оберіть ті, з якими погоджує- теся. які з причин, на вашу думку, є суперечливими або потребують додатко- вої аргументації? свої міркування обґрунтуйте.
о 1388 года Фёдор Кориатович стал князем Подолья. Изменение политики после Кревской унии 1385 года заставило его вступить в коалицию с киевским князем Владимиром Ольгердовичем, северским князем Корибутом Ольгердовичем, витебским князем Свидригайло Ольгердовичем и господарем Молдавии Романом I. В это время одним из наиболее активных приверженцев унии выступал князь Борис Кориатович. Витовт сумел разбить союзников поодиночке. Осенью 1393 года молдавско-подольские войска потерпели поражение. Фёдор Кориатович покинул Подолье и с семьей выехал в Венгрию, надеясь с Сигизмунда продолжить борьбу. Подолье было оставлено на воеводу Нестиса, которому на прибыли молдавские и венгерские отряды. Подольские крепости были довольно мощные и князь надеялся, что они выдержат осаду войск Витовта до подхода венгерской армии. Витовт получил Брацлав и Соколец. Жители Каменца ночью пропустили литовцев в город. Воевода Несжал показал Смотрич, Скалу и Черлений городок. Каменец великий князь передал польскому рыцарю и магнату Спытку с Мельштина (Spytko z Melsztyna).
Фёдор Кориатович не помирился с Ягайло, как это сделали другие Гедиминовичи. Свои права на Подолье он передал венгерскому королю, получив взамен жупы Берег и Шарош, а в 1396 году — в пожизненное владение Мукачевскую и Маковицкую доминии. Он выбрал своей резиденцией Мукачево. Здесь он заложил Свято-Николаевский монастырь с библиотекой, который довольно долго был главным культурным центром Закарпатья. Фёдор Кориатович укреплял и развивал хозяйство в своей доминии, поддерживал православие и русскую культуру.
Подробнее - на -
Объяснение: