Ри́мська міфоло́гія — сукупність уявлень стародавніх римлян, в якій у формі оповідей про діяння богів, духів та героїв відбито їхні пояснення влаштування світу. З міфології римлян походять багато ритуалів і обрядів, які відзначали древні римляни з найдавніших часів до часу, коли християнство повністю замінило корінні релігії Римської імперії. Численні вислови та імена римської міфології використовуються в різноманітних сферах сучасного життя.
Римська міфологія суттєво різниться від грецької. Якщо греки відділяли міфи від своєї сучасності, поміщаючи їх в давнину, невизначений «міфологічний час», то римляни розглядали міфи як конкретну частину власної історії, нерідко з точними датами. Як наслідок міфологічні події розглядалися як реальні, а реальні міфологізувалися, що сприяло прийняттю вірувань інших народів до римської міфології та пізніше обожнення імператорів Римської імперії. Діяльність надприродних сил бачилася такою ж активною тепер, як і в давнину, що відбивалося в віруваннях у численних божеств, віщування і ворожбу.
Фреска из кносского дворца. "игры с быком" (тавромахии). мы видим на ней стремительно несущегося быка и акробата, проделывающего прямо у него на рогах и на спине серию замысловатых прыжков. перед быком и позади него художник изобразил фигуры двух девушек в набедренных повязках, очевидно, «ассистенток» акробата. смысл всей этой впечатляющей сцены не вполне ясен. мы не знаем, кто участвовал в этом странном и, бесспорно, сопряженном со смертельным риском состязании человека с разъяренным животным и что было его конечной целью. однако можно с уверенностью сказать, что «игры с быком» не были на крите простой забавой праздной толпы, наподобие современной испанской корриды. судя по всему, это был важный религиозный ритуал, связанный с одним из главных минойских культов — культом бога-быка.
Монархия- Форма правления, при к-рой верховная власть принадлежит единоличному наследственному правителю, а также государство во главе с таким правителем. Недвижимость, преимущественно земля, является специфическим объектом собственности феодалов (феодальной собственностью); трудовая народная собственность распространяется преимущественно на движимость. Естественно, что основным видом богатства в феодальном обществе является богатство, воплощенное в недвижимости. Богатство феодала исчисляется прежде всего количеством его земель и числом его зависимых держателей. Но в обществе, основанном на монополии и антагонизме, и собственность на движимое имущество не могла оставаться исключительной прерогативой трудящихся хотя бы потому, что ее снова и снова экспроприировал господствующий класс и приращивал к своей собственности. Поэтому в феодальном обществе образуется и движимое богатство, накопленное движимое имущество, экономическая функция которого, однако, строится не по типу трудовой собственности на движимость, а по типу феодальной собственности.
Ри́мська міфоло́гія — сукупність уявлень стародавніх римлян, в якій у формі оповідей про діяння богів, духів та героїв відбито їхні пояснення влаштування світу. З міфології римлян походять багато ритуалів і обрядів, які відзначали древні римляни з найдавніших часів до часу, коли християнство повністю замінило корінні релігії Римської імперії. Численні вислови та імена римської міфології використовуються в різноманітних сферах сучасного життя.
Римська міфологія суттєво різниться від грецької. Якщо греки відділяли міфи від своєї сучасності, поміщаючи їх в давнину, невизначений «міфологічний час», то римляни розглядали міфи як конкретну частину власної історії, нерідко з точними датами. Як наслідок міфологічні події розглядалися як реальні, а реальні міфологізувалися, що сприяло прийняттю вірувань інших народів до римської міфології та пізніше обожнення імператорів Римської імперії. Діяльність надприродних сил бачилася такою ж активною тепер, як і в давнину, що відбивалося в віруваннях у численних божеств, віщування і ворожбу.