Объяснение:
Прихильники цих двох тез по-своєму праві. Дійсно, в усьому світі протягом останнього сторіччя урбанізація зростає шаленими темпами. Більшість найрозвинутіших країн є високо урбанізованими, навіть країни Африки та Азії зараз урбанізовуються дуже швидкими темпами. Правда міста Європи, Африки чи Азії суттєво відрізняються, так само відрізняються і села цих континентів.Поряд з цим в сільських територіях занепадають школи через різке скорочення кількості дітей шкільного віку, відсутність кваліфікованих педагогів, досить слабку навчальну базу. До загальносвітової тенденції зростання урбанізації в українських реаліях додається різка зміна економічних відносин в сільських територіях – розпад колгоспів з великою кількістю робочих місць, розпаювання земель і заміна колгоспів великими агрохолдингами з високотоварним зерновим виробництвом і мінімальною кількістю робочих місць. Втрата звичних умов життя сільських жителів призвела до психологічних травм, депресії місцевого населення, прискорення міграції у міста, скорочення тривалості життя, зниження народжуваності.Різні спроби держави в сприянні розвитку сільських територій нічим позитивним не завершились.Тепер настала пора більш комплексної системної роботи для просування ідеї співробітництва міст та сільських територіальних громад в інтересах міських та сільських жителів, створення добросусідства, формування можливостей для поширення позитивного впливу міст на розвиток сільських територій, забезпечивши при цьому збереження місцевих ідентичностей, не руйнування, а адаптацію їх до нових умов життя у світі, що швидко змінюється.
ответ: Мова
Завантажити PDF
ігати
Редагувати
Ліквіда́ція Запорі́зької Січі́ 1775 ро́ку — насильницьке знищення російськими військами українського козацького утворення — Підпільненської Січі, та остаточна ліквідація Запорізької Січі як козацької автономії. Унаслідок цього Військо Запорозьке Низове припинило своє існуванняВже в другій чверті XVIII століття було зрозуміло, що російська влада не має жодних намірів щодо збереження української автономії, передбаченої ще Березневими статтями 1654 року. Після палацового перевороту 1762 року на імператорський престол зійшла Катерина II, дружина імператора Петра III, яка одразу спрямувала всі зусилля на посилення влади самодержавства у величезній імперії. Важливим аспектом у політиці імператриці стало так зване «зросійщення ополячених окраїн» (під «окраїнами» царизм вбачав українські та білоруські землі). Такі плани Катерини II не передбачали ні існування козацької держави Гетьманщини, ні козацьких вольностей, ні Запорізької Січі.
Коли 1764 року було ліквідовано Гетьманщину, а ще через рік — полково-сотенний устрій на Слобожанщині, останнім оплотом української свободи залишалася Запорізька Січ, яку в панівних колах Росії бачили як «кубло бунтівників та бандитів». Московська влада лише чекала слушної нагоди для ліквідації козацької вольниці.
Объяснение: