У 1668 році Петро Дорошенко призначив Дем'яна Многогрішного наказним гетьманом Лівобережної України, оскільки сам був змушений повернутися на Правобережжя. Наступ московських військ під командуванням князя Григорія Ромодановського на Сіверщину (на Ніжин і Чернігів), відсутність військової до від Петра Дорошенка, сильні московські залоги в містах, тиск промосковськи налаштованої частини старшини і православного духовенства (особливо Чернігівського архієпископа Лазаря Барановича) примусили Дем'яна Многогрішного піти на переговори з царським урядом.
З іншого боку, він мав власні амбіції — титулу «Наказного гетьмана Сіверського» йому було замало, прагнув поширити владу на все Лівобережжя. 17 грудня 1668 зібрано елекційну раду в Новгороді-Сіверському:
Таким чином, за до компанійців, Многогрішний був обраний «сіверським гетьманом» та від імені всієї старшини присягнув на вірність царю. Москва втім, з огляду на сумнівний перебіг «вільних виборів» не визнала його титулу до Глухівської наради[5].
Тоді повернулися звідти Максаківський ігумен Ширкович та обозний Петро Забіла, яких посилала торік старшина провести переговори з Московщиною після війни Іоанна Брюховецького. Посли домовилися про обрання нового гетьмана, бо Петро Дорошенко, як гетьман Правобережжя за Андрусівською угодою 1667, яка поділила Україну між Річчю Посполитою й Московією, не міг мати двох сюзеренів.
Нет, о том, что реформы Ивана IV затронули только центральные органы власти и войско, говорить нельзя.
Безусловно, реформы Ивана IV проводились и в этих областях. В сфере центральных органов появились новые органы управления – приказы, в области войск был введён новый их тип – стрелецкое войско.
Однако особенность реформ Ивана IV в первую очередь состоит в их всеохватности и масштабности. Например, всё население Русского царства затронули такие реформы, как:
введение системы налогообложения по «большой сохе» (этот пункт был включён в Судебник, однако он заслуживает отдельного внимания);введение Судебника, в котором увеличивался размер пожилого, устанавливалось наказание за взятки, определялось положение сословий;регламентация церковных служб Стоглавым собором;губная реформа, в частности отмена кормлений (затронуло местные власти)разделение государственных земель на земщину и опричнину.