События испано-нидерландской войны 1566 г. — начало иконоборческого движения; 1567 г. — вступление испанской армии в Брюссель; 1572 г. — начало военных действий между Нидерландами и Испанией; 1579 г. — подписание Утрехтской унии; 1588 г. — создание Республики Соединенных провинций. Для многих участников из объединенных провинций это было вопрос физического существования.
Протестантство по итогом обрело гнездо. В европе появилась реальная альтернатива католицизму(протестантизм) и самовластию (начатки делегируемой демократии, впервые после эллинов и рима на серьезных территориях).
Плюс уход от налогового бремени испанской короне дало мощный толчок для развития промышленности и торговли.
Олександр Македонський ( 356 — 324 роки до н.е.) — македонський цар, великий полководець, засновник Македонської імперії, більш відомий на заході як Олександр Великий. Народився Олександр Македонський восени 356 року до н. е. в столиці Древньої Македонії — місті Пелла. З самого дитинства в біографії Македонського проходило навчання політиці, дипломатії, військовій майстерності. Він навчався у кращих умів того часу — Лисимаха, Аристотеля. Захоплювався філософією, літературою. Уже в 16 — річному віці приміряв на себе роль царя, а пізніше — полководця. Після вбивства царя Македонії в 336 році до н. е. Олександр був проголошений правителем. Першими діями Македонського на такому високому державному посту стали скасування податків, розправа з ворогами батька, підтвердження союзу з Грецією. Після придушення повстання в Греції Олександр Македонський почав обмірковувати війну з Персією. Потім, якщо розглядати коротку біографію Олександра Македонського, пішли військові дії в союзі з греками, франкійцями проти персів. У битві поблизу Трої багато поселень відкрили свої ворота великому полководцеві. Незабаром йому підкорилася майже вся Мала Азія, а потім Єгипет. Там Македонський заснував Олександрію. У 331 році до н. е. сталася наступна найважливіша битва з персами при Гавгамелах, в ході якої перси були розгромлені. Олександр підкорив Вавилон, Сузу, Персеполь. У 329 році до н. е., коли цар Дарій був убитий, Олександр став правителем Перської імперії. Ставши царем Азії, піддавався неодноразовим змовам. У 329-327 роках до н. е. воював в Середній Азії — Согдеане, Бактриї. Олександр в ті роки здобув перемогу над скіфами, одружився на бактрийскою княжною Роксан і вирушив у похід в Індію. Додому полководець повернувся лише влітку 325 року до н.е. Період воєн закінчився, цар зайнявся управлінням підкорених земель. Він провів кілька реформ, в основному військових. З лютого 323 року до н. е. Олександр зупинився в Вавилоні і почав планувати нові військові походи на арабські племена, а далі — на Карфаген. Він збирав війська, готував флот і будував канали. Але за кілька днів до походу Олександр захворів, а 10 червня 323 року до н. е. помер у Вавилоні від сильної лихоманки. Істориками досі не встановлена точна причина смерті великого полководця. Деякі вважають його смерть природною, інші висувають версії про малярії або рак, треті — про отруєння медичним препаратом. Після смерті Олександра його велика імперія розпалася, почалися війни за владу серед його полководців
1566 г. — начало иконоборческого движения;
1567 г. — вступление испанской армии в Брюссель;
1572 г. — начало военных действий между Нидерландами и Испанией;
1579 г. — подписание Утрехтской унии;
1588 г. — создание Республики Соединенных провинций.
Для многих участников из объединенных провинций это было вопрос физического существования.
Протестантство по итогом обрело гнездо.
В европе появилась реальная альтернатива католицизму(протестантизм) и самовластию (начатки делегируемой демократии, впервые после эллинов и рима на серьезных территориях).
Плюс уход от налогового бремени испанской короне дало мощный толчок для развития промышленности и торговли.