Відповідь:
Більшість дослідників сходяться в думці, що Суча́сна світова́ культу́ра — це безліч самобутніх культур, які знаходяться в діалозі і взаємодії одна з одною, при чому діалог і взаємодія йдуть не тільки по осі теперішнього часу, але й по осі «минуле-майбутнє».
Але культура — це не тільки безліч культур, це також світова культура, єдиний культурний потік від Шумерів до наших днів, від Сходу на Захід, від Заходу на Схід. Сьогодні щодо долі культури викристалізувалися два різних розуміння, два погляди, так би мовити «оптимістичний» і «песимістичний». Оптимісти стверджують, що світова культура на правильному шляху, що майбутнє за наукою, технікою, інформацією, регіонально-організованою економікою, що цінності західної культури (успіх, влада, особиста воля, сила і т. д.) є істинними. Песимісти, починаючи від Шпенглера, на противагу, упевнені в зворотному: сучасна світова культура, вважають вони, хилиться до сутінків, кризи.
Існують різні погляди на співвідношення культур різних епох і народів. За висловом М. Бахтіна, «культура завжди лежить на межах» з іншими культурами й епохами. Сучасна людина починає розуміти, що культурна самобутність його народу невіддільна від культурної самобутності інших народів, що всі ми підкоряємося законам культурної комунікації. Німецький соціолог Освальд Шпенглер розглядав сучасну культуру не як єдину загальнолюдську, а розколоту на вісім культур. Ці культури — єгипетська, індійська, вавилонська, китайська, греко-римська, візантійсько-арабська, культура майя, російсько-сибірська. Кожна культура підпорядкована твердому процесу еволюції, фази якої — народження і дитинство, молодість і зрілість, схід і захід.
Питирим Сорокін розвивав учення про «інтегральну» соціологію, що охоплює всі аспекти культури. Він розрізняв системи культурних феноменів багатьох рівнів. Найвищі системи з них (суперсистеми) базуються на світоглядах.
Пояснення:НАДІЮСЬ ДО
Відповідь:
Статья посвящена анализу “Рассуждения о правлении государственном” В.Н. Татищева с цельювыявления даты создания и связи с проектами политического движения 1730 г. Во имеетзначительную историографию, однако до сих пор не сложилось единого мнение о датировке ипроисхождении известного сочинения Татищева. В результате источниковедческого и сравнитель-ного анализа создание записки Татищева может быть отнесено к 1746-1750 гг., но ее содержаниеосновано на разноплановых источниках, созданных в 1730 г. и не дошедших до нас. В тоже время“Рассуждение” является скорее историческим сочинением, чем источником.
Пояснення:
Прочитай статью: https://cyberleninka.ru/article/n/rassuzhdenie-o-pravlenii-gosudarstvennom-v-n-tatischeva-i-dvoryanskoe-politicheskoe-dvizhenie-1730-goda
2. Захват фермерами свободных земель.
3.сельскохозяйственное предприятие
5. Британское правительство запретило колониста селится на запад от Апппалачей.