У 1908 Крит, скориставшись Молодотурецькою революцією, оголосив енозіс з Грецією.[1]
У 1912, коли Сербія, Чорногорія та Греція пред'явили права на управління територією Албанії, Албанія оголосила незалежність.[2]
Османська імперія, слабшаючи, спробувала спертися на до Німеччини, але це лише втягнуло її в Першу світову війну (1914), що закінчилася поразкою Четверного союзу[3].
5 грудня 1917 підписано Ерзінджанськеперемир'я, що закінчило війну Османської та Російської імперій.[4]
Протягом 1917-1918 союзники займають близькосхідні володіння Османської імперії.
Після Першої світової війни Сирія та Ліванперейшли під контроль Франції, Палестина, Йорданія й Ірак — Великої Британії; на заході Аравійського півострова за підтримки англійців (Лоуренс Аравійський) утворилися незалежні держави: Хіджаз, Неджд, Асір і Ємен. Згодом Хиджаз і Асір увійшли до складу Саудівської Аравії.
30 жовтня 1918 було укладено Мудросське перемир'я, за яким був Севрський мирний договір (10 серпня 1920). Фактично Османська імперія була розділена на частини. 1 листопада 1922 Великі національні збори Туреччини прийняли закон про розділення султанату та халіфату, при цьому султанат скасовувався. Так закінчилася більш ніж 600-річна історія Османської імперії.
Розпад Османської імперії супроводжувався масовою різаниною та депортацією християнського населення (вірмен, греків, ассирійців, курдів), що тривала до 1926.
У 1923 підписаний Лозаннський мирний договір, в якому були встановлені нові кордони Туреччини.[5] 29 жовтня 1923 турки проголосили Турецьку республіку на чолі з президентом Мустафою Кемалем Ататюрком.[5]
ответ: 1. имущественный закон. в него входили положения о решении споров о земле, скоте и имуществе. 2. уголовный закон. здесь рассматривались различные виды уголовных преступлений и наказания за них. 3. военный закон. в нём оговаривались повинности населения по содержанию армии в военное время, воинская повинность, принципы формирования подразделений, раздел военной добычи. 4. посольский обычай. в этом разделе оговаривались вопросы международного права, посольского этикета. 5. закон общественности (журтшылык). этот раздел был посвящён обязательствам общинной и межобщинной , а также правилам устройства празднеств и дворцовому этикету.
источник:
© e-history.kz
объяснение: