У середині XIV ст., після того, як припинила існування Галицько-Волинська держава, Україна потрапила в політичну орбіту Литви та Польщі. У цей період набули нового змісту політичні процеси, що розпочались на попередніх стадіях історичного розвитку — посилення ролі окремих станів, поява нових державних інституцій. Розвивалися правові засади суспільного життя внаслідок внутрішніх змін і запозичення західноєвропейських правових норм. На історичній арені постали козацтво, православні церковні братства, греко-католицька (уніатська) церква.
В історичній науці сформувались два напрями розгляду політичної історії України в XIV—XVII ст. Згідно з першим, представленим переважно у працях російських істориків, в публікаціях радянської доби, українські та білоруські землі (Південно-Західна Русь) були загарбані Литвою та Польщею; протягом тривалого часу місцеве населення, спираючись на до Московського князівства, вело боротьбу за звільнення, об’єднання в єдину державу. Другий напрям представлений працями польських, литовських, багатьох українських та деяких російських дослідників. Вони розглядають Велике Литовське і Московське князівства як дві рівноправні держави, дві Русі, що розвивались осібно.
Колесо Изобретение, игравшее центральную роль в техническом развитии, и ставшее одним из достижений технологии древности – колесо. Точное время происхождения колеса неизвестно, но думают, что колесо в сочетании с осью в транспортном средстве появилось в 3000 году до н.э. в древней Месопотамии. Колесо стало деталью телеги, с его стало возможным перевозить урожай в города. Чем более эффективной становилась перевозка урожая, тем быстрее росло население.Но колесо стали применять гораздо раньше. Круговое движение было открыто за 8000 лет до нашей эры. Уже тогда древние изобретатели поняли, что колесо является многоцелевым прибором. Разные формы колес стали использовать в повседневной жизни.Маховые колеса и блоки позволили поднимать камни и тяжелые скалы. Города теперь начали строить быстрее, а здания стали выше. Водные колеса стали главным источником энергии, а зубчатые колеса применялись во многих машинах и механизмах, благодаря которым произошла промышленная революция. Колесо и круговое движение сделали возможным другое изобретение – паровой двигатель.
У середині XIV ст., після того, як припинила існування Галицько-Волинська держава, Україна потрапила в політичну орбіту Литви та Польщі. У цей період набули нового змісту політичні процеси, що розпочались на попередніх стадіях історичного розвитку — посилення ролі окремих станів, поява нових державних інституцій. Розвивалися правові засади суспільного життя внаслідок внутрішніх змін і запозичення західноєвропейських правових норм. На історичній арені постали козацтво, православні церковні братства, греко-католицька (уніатська) церква.
В історичній науці сформувались два напрями розгляду політичної історії України в XIV—XVII ст. Згідно з першим, представленим переважно у працях російських істориків, в публікаціях радянської доби, українські та білоруські землі (Південно-Західна Русь) були загарбані Литвою та Польщею; протягом тривалого часу місцеве населення, спираючись на до Московського князівства, вело боротьбу за звільнення, об’єднання в єдину державу. Другий напрям представлений працями польських, литовських, багатьох українських та деяких російських дослідників. Вони розглядають Велике Литовське і Московське князівства як дві рівноправні держави, дві Русі, що розвивались осібно.