У греків, болгар, сербів, православних сирійців та ліванців, албанців, румунів, росіян стиль ікон був упродовж віків зорієнтований на візантійське сакральне мистецтво з дуже незначним виявом місцевих особливостей. Навпаки, православні грузини, білоруси й українці за стилем помітніше віддалилися від візантійських засобів іконного малярства. В грузинів розквітала шляхетна витончена декоративність східних мотивів; у білорусів та українців ікони були максимально наближені до багатого народного малярства – портрета і народної побутової картини. Ще в добу Київської Русі руські маляри відмовилися дотримуватися єдиного стилю й прилучилися до пошуку стилістичних новацій, що було характерно також для більшості європейських країн.
Відомі кілька стилів зображення святих в українському ікономалярстві. Перший стиль – це візантинізм, що утвердився у Візантії після поразки іконоборства, й саме він був прийнятий малярами Русі після хрещення ("комнінівський" стиль ікон). Він домінував від кінця 10 до середини 13 ст. Визначним його представником був Алімпій Печерський.
Людовик обладал приятной, располагающей к себе внешностью и придворным шармом. В общении с придворными, министрами, дипломатами он выглядел всегда очень сдержанным и демонстрировал удивительную вежливость, в которой в зависимости от ранга, возраста и заслуг его визави различалось множество оттенков. Он четко, свободно и ясно излагал свои мысли. Кроме того, у него была великолепная память, которая очень пригодилась ему, например, на заседаниях «Conseil d’En Haut», политически самой важной секции королевского совета, а также на многочисленных обсуждениях с министрами. Его поведение в обществе было осмотрительным, тактичным и в высшей степени умеренным. Однако эти характерные для короля достоинства на четвертом или пятом десятке его жизни если не исчезли совсем, то все же были значительно подавлены его убеждением в собственной политической непогрешимости. К негативным чертам его характера относилось также проявление явного эгоцентризма.
Изобретение, открытие Где применялось Значение изобретения, открытия Нижнебойный водяной двигатель Горное дело, ремесло, мельницы, при обработке металла, производстве бумаги Облегчен труд людей, увеличилась производительность труда. Доменная печь металлургия Увеличилась качество и количество производства металла. Механические часы Повсеместно, в быту Более точное определения времени Зеркало Повсеместно, в быту Украшали помещение, возможность увидеть себя сзади Очки Повсеместно, в быту Исправляло дефекты зрения Огнестрельное оружие Военное дело Переворот в военном деле – появление наемного войска, вооруженного огнестрельным оружием. Компас, астролябия, Каравелла мореплавание Возможность выхода в открытое море, определение местонахождения корабля. Развитие торговли Печатный станок Образование, наука Распространение знаний
тилі ікон Редагувати
У греків, болгар, сербів, православних сирійців та ліванців, албанців, румунів, росіян стиль ікон був упродовж віків зорієнтований на візантійське сакральне мистецтво з дуже незначним виявом місцевих особливостей. Навпаки, православні грузини, білоруси й українці за стилем помітніше віддалилися від візантійських засобів іконного малярства. В грузинів розквітала шляхетна витончена декоративність східних мотивів; у білорусів та українців ікони були максимально наближені до багатого народного малярства – портрета і народної побутової картини. Ще в добу Київської Русі руські маляри відмовилися дотримуватися єдиного стилю й прилучилися до пошуку стилістичних новацій, що було характерно також для більшості європейських країн.
Відомі кілька стилів зображення святих в українському ікономалярстві. Перший стиль – це візантинізм, що утвердився у Візантії після поразки іконоборства, й саме він був прийнятий малярами Русі після хрещення ("комнінівський" стиль ікон). Він домінував від кінця 10 до середини 13 ст. Визначним його представником був Алімпій Печерський.