Во время собрания князья занимались в основном переделом территорий. После многочасовой дискуссии съезд князей в Любече провозгласил следующее: заключить мир между князьями и обязать их приходить на друг другу в борьбе с половцами. Основной целью Любечского съезда было создание единого государства.
Территории были поделены следующим образом:
Василько Ростиславич (с братом) - Теребовль, Червень, Перемышль;
Владимир Мономах - Переяславское княжество, Суздальско-Ростовская земля, Смоленск и Белоозеро;
Давыд Игоревич - Владимир-Волынский с Луцком;
Олег и Давыд Святославичи - Чернигов и Северская земля, Рязань, Муром и Тмутаракань;
Святополк Изяславич - Киев с Туровом и Пинском и титул великого князя.
Съезд русских князей в Любече провозгласил новый принцип деления земель. Князья наследовали территории, принадлежавшие их отцам, - родовое распределение. Таким образом, удавалось избежать споров за владения, а Русь постепенно должна была превратиться в феодальное государство.
У травні 2013-го минає 360 років з дня смерті одного з найвидатніших українських діячів Речі Посполитої Адама Киселя. Каштелян, воєвода і сенатор, він лишався в першу чергу дипломатом, що і зробило його постать суперечливою ще за життя.
Про цілі, переживання й розчарування Адама Киселя в інтерв'ю Gazeta.ua розповів відомий історик, дослідник його життя Франк СИСИН.
- Про Адама Киселя зараз мало згадують, хоча для свого часу він був ключовою постаттю в українській історії. Чи справді він був таким впливовим?
- Адам Кисіль був надзвичайно впливовим як сенатор [член верхньої палати шляхетського парламенту Речі Посполитої 1568-1795 рр. - ІП] в Речі Посполитій [об'єднана держава Польського королівства і Великого князівства Литовського, куди на правах "третього" після поляків і литвинів народу входила і українська шляхта - ІП].
Цю посаду він отримав 1641 року, перед тим гарно зарекомендувавши себе на службі у коронному війську та у війнах з Османською імперією, Швецією, Московією