1)Восстановление народного хозяйства. Избранный в 1946 г. Верховный Совет СССР принял четвертый пятилетний план восстановления и развития народного хозяйства (1946–1950 гг.), согласно которому три года отводились на восстановление довоенного уровня, а два года – на то, чтобы превзойти его. В марте 1946 г. Совет народных комиссаров был преобразован в Совет министров СССР во главе со Сталиным. За годы 4-й пятилетки промышленность превзошла довоенный уровень на 70 %, восстановлено и построено 6200 предприятий, в основном тяжелой промышленности. Усилился военно-промышленный комплекс. Легкая и пищевая промышленность план по восстановлению не выполнили.
В 1947 г. была отменена карточная система, проведена денежная реформа (деньги обменивались 10:1). В сельском хозяйстве не хватало рабочих рук, не было техники, резко сокращались посевы, ужесточались меры принуждения, повышались сборы и налоги. На обеспечении страны продовольствием тяжело сказалась засуха 1946 г. Диспропорции в развитии промышленности и сельского хозяйства увеличивались. При некотором улучшении жизни в городе деревня голодала, в связи с этим увеличился отток людей в город.
2)После второй мировой войны США оказались в наиболее благоприятных условиях по сравнению с другими развитыми странами. Война не затронула американский континент, США не испытали тех бедствий и разрушений, которые обрушились на многие государства Европы и Азии. Невелики были и людские потери. За годы войны США стали ведущей военной державой, создали мощный военный потенциал. К концу войны в вооруженных силах находилось 12 млн. человек. США располагали мощным военным и торговым флотом, имели первоклассную авиацию. Высокоразвитая промышленность и огромный научно-технический потенциал позволили стране стать первой в мире ядерной державой. Основные конкуренты США в капиталистическом мире - Германия и Япония - были побеждены, а Великобритания и Франция в первые послевоенные годы попали в финансово-экономическую зависимость от США и не рассматривались как их основные конкуренты. Используя благоприятные возможности, США овладели новыми рынками. Значительно увеличили экспорт товаров, еще больше увеличили научно-технический потенциал. Они стали политическим, экономическим и военным лидером западного мира.
ответ:П'єр Абеляр за життя здобув популярність як блискучий полеміст, що мав безліч учнів і послідовників. Пізніше історик церкви Марі-Домінік Шеню назве Абеляра «першою людиною Нового часу»[11]. Основні твори: «Так і ні», «Діалектика», «Введення в теологію», «Пізнай самого себе», «Історія моїх страждань» (єдина середньовічна автобіографія філософа-професіонала).
П'єр Абеляр раціоналізував відносини віри і розуму, вважаючи обов'язковою умовою віри розуміння («розумію, щоб вірити»). Початковими принципами критики П'єром Абеляром авторитетів церкви виступали сумнів у безумовній істинності положень віри і теза про необхідність осмисленого відношення до священних текстів (оскільки «богослови часто вчать того, чого самі не розуміють»). Радикальному сумніву Абеляр піддавав будь-які тексти, окрім непогрішимої Біблії: можуть помилятися навіть апостоли і батьки церкви.
Відповідно до концепції «двох істин», П'єр Абеляр вважав, що в компетенцію віри входять думки про невидимі речі, що не доступні людським відчуттям і, отже, розташовані за межами реального світу. Безумовність авторитету Священного Писання в рішенні спірних питань не виключає можливість і навіть необхідність існування іншого досягнення істини, який П'єр Абеляр бачить у діалектиці або логіці як науці про мову. Розвиваючи свій метод, він підкреслював, що логіка має справу тільки з іменами і мовними поняттями; на відміну від метафізики логіку цікавить не істина речей, а істина вислову. У цьому сенсі філософія П'єра Абеляра є переважно критичним лінгвістичним аналізом. Ця особливість зумовила рішення П'єром Абеляром проблеми універсалій у дусі «концептуалізму». Універсалії, за Абеляром, не існують в реальності як одиничні речі, проте вони знаходять статус буття у сфері інтелектуального пізнання, утворюючи свого роду третій — «концептуальний» — світ. (Абеляр не відкидав існування платонівських ідей: на його думку, не існуючи в реальності, вони існують в божественній думці як зразки творіння.) У процесі пізнання людина розглядає різні аспекти індивідуалій і шляхом абстрагування створює змішаний образ, який виражається назвою, словом, яке, за Абеляром, має не тільки фізичне звучання (vox), але також і певне мовне значення (sermo). Універсалії виконують функцію предиката (присудка, здатного визначити багато речей) в наших думках про одиничні речі (індивідуалії), причому саме контекстуальна визначеність дозволяє виявити універсальний зміст, поміщений у назві. Слова, проте, можуть мати безліч значень, тому можлива контекстуальна двозначність (determinatio), яка зумовлює і внутрішню суперечність християнських текстів. Суперечливі і сумнівні місця вимагають аналізу їхньої мови за до діалектики. У разі неусувної багатозначності слова або вислову Абеляр пропонував звертатися у пошуках істини до Священного Писання. П'єр Абеляр розглядав логіку як необхідний елемент християнського віровчення, апелюючи за доказом до Євангелія від Івана: «На початку було слово (Logos)». При цьому він протиставляв діалектику софістиці, яка займається лише «хитросплетінням слів», скоріше затемнюючи, чим відкриваючи істину. Метод Абеляра припускає виявлення суперечностей, їх класифікацію з питань і ретельний логічний аналіз кожного з них. Вище всього Абеляр-діалектик цінував самостійність думки, вільне і критичне відношення до будь-яких авторитетів (окрім Священного Писання). Розкриваючи суперечність християнського догматизму, Абеляр часто давав тлумачення, відмінне від загальноприйнятого, що спричиняло негативну реакцію католицьких ортодоксів (учення Абеляра було двічі засуджено церквою на соборах у Суассоні і Сансі). Абеляр проголошував принцип віротерпимості, пояснюючи розбіжності у віровченнях тим, що Бог направляв язичників до істини іншим шляхом, тому в будь-якому ученні міститься елемент істини.
Объяснение:
1) Защита справедливости и единства народа
2)Кабанбай батыра
3) Богенбай батыр
4) Старший - Благо
Средний- Ты леопард
Младший- Если богат
5) Бии: Толе би, Казыбек би и Айтеке би
Батыры: Наурызбай, Карасай и Райымбек
6) 1) Неверно
2) Верно
3) Верно
7) Коркыт жырау (VIII–IX вв.)
Казтуган и Асан-кайгы (XV в.)
Доспамбет и Шалкииз (XVI в.)
Жиембет и Маркаска (XVII в.)
Бухар и Умбетей жырау (XVIІI в.)
8) согласие
терпение
9) 1) Норм обычаев и традиций
2) Поединке
3) духовного лидера
Доказательство:
История США 1918—1945 гг. покрывает периоды ревущих двадцатых, Великой депрессии и Второй мировой войны.
После Первой мировой войны США отвергли Версальский договор и отказались присоединиться к Лиге Наций. К 1920 лету. Восемнадцатой поправкой к конституции в стране был введён сухой закон. Потребление спиртного уменьшилось, но не прекратилось, повсюду появились заведения, в которых тайно продавали спиртные напитки, поставляемые контрабандой организованной преступностью. Влияние и богатства преступных группировок серьёзно выросли[1].
В 1920-х годах Америка вступила в период процветания. Экономика быстро росла за исключением сельского хозяйства и угледобывающей промышленности, ощущавшей все более жесткую конкуренцию со стороны нефтедобывающей отрасли. Цены были относительно стабильными, а валовой национальный продукт непрерывно возрастал.