В случае нападения горажане города состовляли военное ополчение. Стены ограничивали рост города, поэтому улицы делались крайне узкими, а верхние этажи домов нередко выступали над нижними. Узкие и кривые улицы городов были часто полутёмными, уличного освещения не существовало что делало купцов и бояр как и обычных людей легкой мешенью для воров и разбойников. Центральным местом в городе была обычно рыночная площадь, неподалёку от которой располагался городской собор . Мусор и нечистоты в городах обычно сбрасывали в реки или в близлежащие рвы, а то и вовсе на голову прохожим. В городах из за нечистот часто вспыхивали эпидемии, которые переносили как и тараканы с крысами, так и бродяги, часто бывали и пожары которые легко перекидывались с крыши на крышу и часто люди не успевали потушить и если город маленький сжигал добрую половину города . Хотя основная масса горожан занималась ремеслом и торговлей, многие жители города имели свои поля, пастбища и огороды вне городских стен, а отчасти и в черте города. Мелкий скот (козы, овцы и свиньи) нередко пасся прямо в городе, причём свиньи поедали мусор, остатки пищи и нечистоты, которые обычно выбрасывались прямо на улицу.
Одяг
Одяг у індеіцев Амазонки до часу приходу європейців майже або зовсім відсутня.
У деяких племен одягу не було навіть на початку XX ст., а можливо, і пізніше. Єдиною одягом були, і почасти досі є, у чоловіків - шнур навколо пояса, або пов'язка на стегнах з лубу; жінки ходили, а у деяких племен і зараз ходять, абсолютно голі, або носять на стегнах пов'язку з лубу, що охоплює пояс і проходить між ногами. Жінки, а іноді і чоловіки деяких племен, носять фартухи з бавовняної тканини. Ймовірно, вони з'явилися під впливом європейців. В даний час індіанці окремих племен, наприклад тукуна, одягаються так само, як і навколишній їх неіндіанським населення. Широко поширені всілякі прикраси: вушні, носові і шийні. Таке ж широке поширення мають розфарбовування тіла і татуювання.
Объяснение:
Возможно чем-то