Объяснение:
< Пред СОДЕРЖАНИЕ Загрузить След >
Сутність та значення реформ Солона
Запис законів Драконта не міг покласти край суперечностям між демосом і евпатридами, бо істотно не змінював економічного становища демосу та зовсім не торкався його політичного, як і раніше безправного становища. Сили демосу постійно зростали. У процесі гострої боротьби виявилося, що сили суперників були приблизно рівні. Тому протилежні сторони згодом домовилися обрати посередника - айсимнета, який влаштовував би обидві сторони, і доручили йому управління афінським полісом та видання нових законів. З цією метою, а також для завоювання острова Саламін у 594 р. до н.е. був обраний архонтом Солон ( бл. 638 - 558 рр. до н.е. ).
Солон належав до аристократичного, але збіднілого роду. Він багато подорожував, займався торгівлею, побував у багатьох грецьких полісах і навіть у Єгипті, зустрічався з багатьма видатними людьми. Ці подорожі збагатили його знання, розширили його кругозір. До Афін Солон повернувся освіченою, з "Солон розумів необхідність докорінних змін у державі. Евпатриди, зважаючи на його аристократичне походження і боячись розправи збоку демосу, погодилися надати Солонові примиренські повноваження. У 594 р. до н.е. він одержав повноваження на проведення державних реформ.
Перед цим з ініціативи Солона було здійснено похід на острів Саламін, завойований в афінян мегарцями. В елегії "Саламін" Солон-поет пристрасно закликає афінянських громадян повернути свій острів, змити ганьбу з імені "афінського громадянина", про якого вже по країні поширюється глузливий рядок: „ Це один з тих, хто з рук своїх випустив Саламін ”. Елегія закінчується закликом поета негайно звільнити острів:
На Саламін ! Як людина одна, то ж за бажаний острів
Вийдемо всі, і з Афін змиємо кляту ганьбу !
( Переклад Н. Пащенко ) [ 32 , С. 135]
Усі реформи Солона можна поділити на економічні і політичні. Як законодавець, Солон представляв інтереси сільського і, головним чином, заможного міського демосу та евпатридів, які приєдналися до нього і чиї інтереси зосереджувалися в торгівлі. Проводячи реформи, Солон спирався на активну підтримку народних зборів, більшість яких становили знедолені громадяни.
XIX век был первым веком бурного развития науки. Вызвано это тем, что в этот век началось стремительное внедрение технологий в промышленности, появились первые наукоемкие отрасли, и спрос на науку очень сильно возрос, она стала нужна. В России в этом веке появилась целая плеяда великих ученых: химики Бутлеров и Менделеев, физики Попов, Столетов и Лодыгин, математики Лобачевский и Ковалевская. Развивались университеты, невзирая на сопротивление властей: царская власть видела в университетах центры не только научного знания, но и политического вольнодумства, и тщательно пыталась ограничить доступ людей к высшему образованию.
