1648 pоку 25 січня – початок національно-визвольної війни. Повстання козаків на Запорозькій Січі й обрання гетьманом Богдана Хмельницького.
Причини Національно-визвольної війни:
Більша частина українських земель входила до складу Речі Посполитої, феодальне право якої відрізнялося особливою жорстокістю, а державні закони обмежувалися всевладдям магнатів і місцевої адміністрації. В українського народу фактично не було перспектив на повноцінний політичний розвиток за умови подальшого перебування у складі Речі Посполитої.
Причини національно-релігійного характеру:
після Берестейської церковної унії 1596 р. польська шляхта планомірно і цілеспрямовано запроваджувала серед українського населення католицизм, забороняла вживати українську мову в установах та навчальних закладах.
За своїм характером цей всенародний рух був національно-визвольним, релігійним, антифеодальним. Рушійними силами Національно-визвольної війни стали козаки, селяни, міщани, православне духовенство, частина дрібної української шляхти. Найважливішу роль у Національно-визвольній війні відігравало козацтво, яке винесло на своїх плечах основний тягар боротьби за незалежність.
Територіальні зміни:
Перед початком походу на українські землі, на відміну від попередніх ватажків козацьких повстань, Хмельницький вирушив у Крим, де домовляється про до у війні з Річчю Посполитою. Обережний хан Іслам Ґірей ІІІ не поспішав оголошувати війни, проте дозволив ордам ногайських кочовиків під проводом Тугай-бея долучитися до повсталих козаків. Для обох сторін такий союз був вигідним: татари здобували військову здобич, а козаки вирішували питання кінноти, якої у них на той час у потрібній кількості не було. Літом 1649 року на до тисячному війську козаків Хмельницького, рушив сам кримський хан Іслам-Ґірей з 40-тисячною татарською кіннотою. Вони взяли в облогу значну частину шляхетських військ у Збаражі. На до поспішив сам король Ян ІІ Казимир і протиборчі сили зустрілися під Зборовим. Виявити переможця у битві не вдалося через бажання хана якнайшвидше завершити конфлікт. Йому було невигідно надмірне посилення козаків і остаточна поразка будь-якої з сторін.
Мануфактура и ремесленная мастерская – это предприятия ручного труда. И хоть этот фактор остался неизменным, появились и существенные изменения.
Размер предприятий. Ремесленная мастерская представлялась одним цехом, а значит и проигрывала в масштабах мануфактуре, которая включала в себя несколько цехов.
Работники. В ремесленной мастерской мог работать как один мастер, так и его ученики-подмастерья, которые изучив технологию создания того или иного изделия, могли открыть собственную мастерскую и конкурировать с бывшим «учителем» . Во главе мануфактуры стоял управляющий, а работников нанимали со стороны.
Разделение труда. В ремесленной мастерской всю работу выполнял один человек от начала до конца. Это отражалось на времени выполнения заказа, однако качество товара оставалось на высоте. При мануфактурах процесс продвигался намного быстрее, так как все этапы производства шли параллельно друг другу. Но в гонке за количество, стало существенно страдать качество.
У древних греков есть не один Бог. Например бог грозы и небес Зевс, а Аид правит нижним царством. Мы сможем узнать как и в книге как и от учительницы.