У ІІІ столітті з шведського Готланду до теренів України прибув народ готів. Вони створили на українських перше готське королівство Оюм, що об'єднувало землі по обидва берега Дніпра. З готами пов'язують археологічну Черняхівську культуру. Під впливом Риму готи прийняли християнство і брали участь у Першому Нікейському соборі. Чимало германізмів української мови походять з готської: «князь», «меч», «хліб» тощо. У IV столітті готи зазнати нападу гунів зі сходу. Частина готів лишилася в Україні, визнавши гунське верховенство, а інша частина —мігрувала до Криму, Балкан, Італії й Іспанії, де створили власні держави.
У VIII—X століттях Східна Європа стала місцем діяльності шведських вікінгів (норманів), які в руських літописах названі варягами. Через українські землі по Дніпру проходив шлях із варягів у греки, по якому велася торгівля між Скандинавією та Візантією. Вздовж цього шляху вікінги-руси заснували власні поселення-політії, які розвинулися у князівства. Одним із таких князівств став Київ, де правили варязькі князі Аскольд та Дір. За літописною легендою їх заступили інші вікінги — Олег та Ігор, які дали початок новій українській державі — Київській Русі. Онук Ігоря, князь Володимир охрестив цю державу, визначивши її цивілізаційний розвиток, а праонук, князь Ярослав уклав союзи з Англією, Францією та скандинавськими країнами шляхом шлюбів. Тісні політичні й культурні контакти між Руссю і Скандинавією тривали до ХІІІ століття, до монгольської навали зі сходу
если я не ошибаюсь это Киев