У господарському житті населення українських земель відбувалися помітні зміни. Важливою рисою його розвитку в цей час стало зростання великого феодального землеволодіння. Вже наприкінці XIV ст. на українських землях нараховувалося кілька десятків латифундій (вотчин) — великих приватновласницьких земельних володінь з натуральним характером господарювання, в яких застосовувалися напівфеодальні форми праці залежного населення. Основними джерелами зростання великого землеволодіння були великокнязівські дарування, захоплення общинних земель, купівля маєтків у їхніх власників, освоєння нових земель.
Переважна більшість земель була сконцентрована у володінні великих магнатів: Острозьких, Чарторийських, Радзивілів (Волинь), Ружинських, Заславських, Немиричів (Київщина, Поділля), Замойських, Потоцьких, Язловецьких (Брацлавщина та Поділля). Зосередження земель у руках магнатів обумовлювало їх наступ на території і права селянських общин, що виявлялося у привласненні общинних земель, закабаленні селян, призначенні на виборні посади своїх намісників тощо.
ВВЕДЕНИЕ В ПРОЕКТ
ФОРУМ ХРОНОСА
НОВОСТИ ХРОНОСА
БИБЛИОТЕКА ХРОНОСА
ИСТОРИЧЕСКИЕ ИСТОЧНИКИ
БИОГРАФИЧЕСКИЙ УКАЗАТЕЛЬ
ПРЕДМЕТНЫЙ УКАЗАТЕЛЬ
ГЕНЕАЛОГИЧЕСКИЕ ТАБЛИЦЫ
СТРАНЫ И ГОСУДАРСТВА
ЭТНОНИМЫ
РЕЛИГИИ МИРА
СТАТЬИ НА ИСТОРИЧЕСКИЕ ТЕМЫ
МЕТОДИКА ПРЕПОДАВАНИЯ
КАРТА САЙТА
АВТОРЫ ХРОНОСА
Родственные проекты:
РУМЯНЦЕВСКИЙ МУЗЕЙ
ДОКУМЕНТЫ XX ВЕКА
ИСТОРИЧЕСКАЯ ГЕОГРАФИЯ
ПРАВИТЕЛИ МИРА
ВОЙНА 1812 ГОДА
ПЕРВАЯ МИРОВАЯ
СЛАВЯНСТВО
ЭТНОЦИКЛОПЕДИЯ
АПСУАРА
РУССКОЕ ПОЛЕ
1937-й и другие годы
Государство эфталитов
После разгрома иранцами кидаритов, в Средней Азии возникло царство эфталитов. Но в отличие от предшественников эфталиты были местного происхождения. Их родина находилась в районах Припамирья. Вероятно, они тоже были ираноязычны.
В середине V века эфталиты начали широкомасштабные вторжения в Иран и Индию, где они под предводительством царя Тороманы, а затем его сына Михиракулы, на некоторое время захватили северо-западную часть страны, а также долину Ганга. В период своего наибольшего расширения царство эфталитов занимало огромные территории, заменив собой Кушанское царство.
В Индии в 540-х годах эфталиты, кажется, потерпели поражение, но часть племён, участвовавших во вторжении, осела в северной части страны. Со временем они перемешались с местным населением, в результате чего возникла новая этническая общность — раджпуты (о них в главе «Индия»),
Трудно сказать, все ли приведённые здесь правители эфталитов были царями целого государства, возможно, некоторые из них правили лишь отдельными частями его.
Ахшунвар (Хушнаваз) сер. V в. — кон. V в.
Торомана кон. V в.-510/15
Михиракула 510/15- ок. 540
Гатфара ок. 540-565
Фагониш 565—567
В Средней Азии в 565 году эфталиты потерпели поражение от Тюркского каганата. После этого они сместили с престола царя Гатфара и на его место избрали Фагониша. Но противостоять совместному наступлению тюрок и персов не смог и он. Победители поделили между собой территорию эфталитского государства.