Мощные стены с зубчатыми башнями служили надёжной защитой. Замок возвели на холме и окружили широким рвом с водой. Через ров перекинут подъёмный мост. Сам замок трёхэтажный, потому что огромные помещения было очень тяжело утеплять и отапливать. Полы были каменными и покрыты дорогими коврами. На стенах висят портреты предков, оружие, чучела животных и родовой герб. Внутри замка находится дворик или маленькая площадь. Рядом конюшни с амбарами и домики для прислужников заика (дружина, стража, уборщицы и кухарки). В доме очень дорогая мебель. Сундуки из хорошей стали, с искусными узорами и серебряными или золотыми замками. Столы были из красного дерева, резные стулья и узорчатые скатерти. В каждой комнате огромный камин с дымоходом, но полное отсутствие окон, вечером и ночью комнаты освещались свечами в больших и красивых подсвечниках. Любимым развлечением была охота. У рыцаря были породистые собаки и орлы. На охоту он стрелы и кинжалы. Вперёд пускали собак и птиц и следовали за ними. После охоты в замке давали пир. На нём подавали добытых зверей. Супы, вторые блюда, фрукты, сладости и дорогие вина. Пили за здравие короля. Иногда пиршества затягивались на несколько дней.
Іван Богун походив з української шляхти. Учасник визвольних повстань у 1637-38 років. Брав участь у Азовському сидінні, зокрема, керував тоді одним із козацьких загонів, який прикривав Борівський перевіз через річку Сіверський Донець. Протягом 40-х років XVII століття Богун вів звичайне для реєстрового козака життя, брав участь у військових походах проти кримських татар, і обороняв українські землі від набігів останніх.
З початком у 1648 році Визвольної війни українського народу Богун став одним із сподвижників гетьмана Богдана Хмельницького, і згідно «Реєстру Війська Запорізького 1649 року» він значився серед козаків Чигиринського полку. Згодом, вірогідно у 1650 році, за добрі організаторські здібності та військовий талант Богуна було призначено кальницьким полковником.
В 1651 році Богун вів бої на Брацлавщині проти загонів Калиновського та Лянцкоронського. У боях під Вінницею в березні 1651 року Богун вперше найбільш масштабно проявив свої здібності воєводи, заманивши в ході бою польську кінноту на Південний Буг, де драгуни потрапили до зарання підготованої пастки. Тут же Богун проявив значну особисту хоробрість, очолюючи сміливі нічні вилазки з козацького табору. В кінцевому підсумку Богун втримав свої оборонні позиції під Вінницею і після підходу основних сил української армії змусив коронне військо відступити. В подальшому, переслідуючи польські загони, полк Богуна брав участь у штурмі Кам\'янця-Подільського (29 квітня — 1 травня 1651 року), а в середині травня його козаки оволоділи Корцем.