Үлкен-кішіміздің қай-қайсысымыз болмасын балаларды білім алуға, ғылым-ілім үйренуге, талаптанып оқуға шақырған Ұлы Ұстаз Ыбырай Алтынсариннің "Бір Құдайға сиынып, Кел, балалар, оқылық, Оқығанды көңілге, Ықыласпен тоқылық", – деп басталатын өлеңін жатқа білеміз. Ал, сол өлеңнің "Бір Құдайға сиынып" деген жолын тек еліміз өз Тәуелсіздігін алған жылдардан бастап қана айтып, қосып жаза бастадық емес пе. Ұстаздың қай шығармасын алмайық, мысалы, "Таза бұлақ", "Бай баласы мен жарлы баласы", "Әке мен бала", "Бір уыс мақта" бәрі де жас ұрпақты мейірімділікке, адалдыққа, ізеттілікке, адамгершілікке, еңбекқорлыққа, білімділікке шақырады. Бүгінгі ақпараттық техника заманында да Ыбырай атамыздың шығармалары мәні мен мағынасы, тәлімдік-тәрбие-лік, ағартушылық жағынан алғанда өзінің маңызын әлі жойған жоқ. Сонау 1861-1863 жылдары он тоғыз жастағы Ы.Алтынсарин қазақ балалары үшін Торғай өңірінде алғаш рет бір сыныптық мектеп ашу ісін қолға алып, әуелі оның үйін тұрғызудан бастағанының өзі – көзсіз ерлік деп айтуға болады. Жергілікті халықтан ақша жинап, мектепке керекті материалдар сатып алып, ата-аналардың көмегімен мектеп үйін тұрғызады. Оқу алғаш 1864 жылы қаңтар айында салтанатты түрде ашылып, той жасалады. Ыбырай 14 қазақ баласын оқуға қабылдайды. Олар мектеп жанынан салынған интернатта жатып оқитын болады. Өзінің осы істері жайында профессор Н.Ильминскийге 1864 жылдың қаңтарында жазған хатында былай дейді: "Осы жылы қаңтардың 8-і күні менің көптен күткен арманым орындалып, мектеп ашылды. Оған 14 қазақ баласы кірді, бәрі де жақсы, есті балалар…"
ПЕРВЫЙ ЭТАП:
К восстанию Степана Разина часто относят так называемый Поход за зипунами (1667—1669) — поход повстанцев «за добычей» . Отряд Разина блокировал Волгу и тем самым перекрыл важнейшую хозяйственную артерию России. В этот период войска Разина захватывали русские и персидские купеческие корабли. Получив добычу и захватив Яицкий городок, летом 1669 года Разин двинулся к Кагальницкому городку, где стал собирать свои войска. Когда собралось достаточно людей, Разин заявил о походе на Москву.
ВТОРОЙ ЭТАП:
Весной 1670 года начался второй период восстания, то есть собственно война. От этого момента, а не от 1667 года, обычно отсчитывают начало восстания. Разинцы захватили Царицын и подошли к Астрахани, сдавшейся без боя. Там они казнили воеводу и дворян и организовали собственное правительство во главе с Василием Усом и Фёдором Шелудяком.
После этого на сторону Разина свободно перешло население Среднего Поволжья (Саратов, Самара, Пенза) , а также чуваши, марийцы, татары, мордва. Такому успеху то, что Разин объявлял каждого, перешедшего на его сторону, свободным человеком.
В сентябре 1670 года разинцы осадили Симбирск, но не смогли взять его и отошли на Дон. Тем временем на Разина двинулись правительственные войска во главе с князем Долгоруковым, под командой которого были так же иностранные наёмники, в частности, немецкая конница. [1] Опасаясь расправы, казачья верхушка выдала Разина властям. В июне 1671 года он был четвертован в Москве; через несколько лет был также казнён его брат Фрол.
Несмотря на казнь предводителя, разинцы продолжали обороняться, и смогли удержать Астрахань до ноября 1671 года. Но, несмотря на это, Астрахань была взята царскими войсками.
Объяснение:
Відповідь:
15. "Барбареум" - це латинський вираз, що означає "ми йдемо до барбарів". У середньовіччі цей вираз вживався для опису країн поза межами Римської імперії.
16. Києво-Могилянська академія пережила багато перепетій і змін власників, відкривалась та закривалась у різні періоди історії. У XX ст. її відновили, а в 1992 році вона була перетворена на національний університет.
17. Основні досягнення книгодрукування включають винахід друкарської машини, виготовлення першого книжного шрифту, створення перших бібліотек та видавництв.
18. Перше відоме періодичне видання на території України - газета "Київський вісник", яка була заснована в 1702 році.
19. Григорій Сковорода - український філософ, письменник та поет XVIII ст., який зробив значний внесок у розвиток української культури та літератури.
20. Книга "Громадянська політика" була написана Жан-Жаком Руссо.
21. В цій книзі Руссо сформулював своє бачення того, як має функціонувати суспільство, а саме, що влада повинна базуватися на демократичних принципах і на інтересах народу.
22. Г. Сковорода і Жан-Жак Руссо були представниками Європейського Просвітництва, які ділили багато ідей та цінностей.
23. Григорій Сковорода був філософом-моралістом, який прагнув до самовдосконалення людини та її духовного зростання. Він розвивав ідеї моралі, етики, релігії, філософії, пізнання себе та оточуючого світу.
24. Ця теза Г. Сковороди означає, що не книжки, які ми читаємо, формують наш розум, а наш власний розум формує наше розуміння того, що ми читаємо. Тобто, книжки можуть до розвинути розум, але вони не замінять його.
25. У другій половині XVIII ст. розвивалися різні науки, зокрема математика, фізика, хімія, біологія, астрономія, медицина, географія, економіка.
26. В першу чергу розвивалася ботаніка, а також зоологія, анатомія, фізіологія.
27. Перший підручник з ботаніки був написаний Карлом Ліннеєм у 1753 році.
28. Вдалося побороти такі хвороби, як віспа та чума, завдяки вакцинації, яку винаходив і аплікував Едвард Дженнер.
29. У цей час з'явилися перші медичні школи та університети, зокрема в Кракові, Празі, Будапешті, Відні, Варшаві та ін.
30. Головна мета людського життя та філософії, на думку Г. Сковороди, полягає у пошуку істини та зростанні духовної культури людини, яка має бути мудрою, доброю, відповідальною та свідомою. Він наголошував на важливості освіти та самовдосконалення, а також на розумінні сенсу життя та ролі людини у світі.