ответ: 1. Обусловено географическим фактором - близостью с развитыми культурами: этруски, греки; военный фактор - заимствовали культуру покоренных народов.
2. Религиозный: на востоке - греческое христианство, на западе - латинское христианство.
Экономический: запад - постоянно подвергался набегам варваров: готы, гунны, франки, алиманы, берберы.
Языковые: запад - латынь, восток - греческий.
3. Повествует о троянском герое Энее, который бежал из Трои с выжившим в Италию. Римляне отождествляли себя с троянцами.
4. Основные положения: -все равны; -бедняки с большей вероятностью попадают в рай; -существует только 1 бог;
Римскому прокуратору не нравилось что было положение «равенства всех людей», общество было дифериенцировано, было положение «однобожия», не нравилось тем, что Рим- многонациональное государство, у каждого народа своя религия, если бы гос-во признало существование одного бога, начались бы волнения.
4. Раб не заинтересован в труде, если увеличивать количество рабов то предприятие не улучшится, тк возрастут расходы на содержание рабов, содержание континента охраны.
5. Гладиатор - боец из рабов или военнопленных, состязавшийся на арене.
Акведук - римское инженерное сооружение, необходимое для доставки воды.
Римское право - правовая система, существовавашая в древнем риме.
Библия - книга, содержащая мифы и догматы иудейской и христанской религии.
Христианство - мировая религия, в основе которой лежит учение иисуса христа.
Пантеон - храм всех богов в риме
Circus Maximus - самый обширный ипподром в риме
Апостол - ученик иисуса христа
Меценат - человек спонсирующий искусство и экономику.
Si vis pacem para bellum - хочешь мира - готовься к войне
7. Понтий Пилат - прокуратор иудеи, отправивший иисуса христа на казнь.
Цицерон - Римский оратор.
Октавиан Август - племянник Цезаря, первый римский император.
Вергилий - римский поэт.
Император Траян - второй «хороший» император рима, правивший с 98-117 г н.э.
ответ:1. Опишіть перебіг подій, які призвели до окупації Франції нацистською Німеччиною.
Події, що призвели до окупації Франції нацистською Німеччиною, можна розглядати у контексті Другої світової війни. Оскільки це складне питання, я спробую надати загальний огляд подій.
У вересні 1939 року Німеччина, під командуванням Адольфа Гітлера, напала на Польщу, спричинивши початок Другої світової війни. У квітні 1940 року німецькі війська розпочали швидку офензиву проти Франції. Ця кампанія, відома як Блицкріг, використовувала новаторські тактики і блискавичні військові операції.
Німці обійшли оборону Маґінот-линії, здійснили натиск через Ардени і встигли оточити союзницькі військові загони. У травні 1940 року німецькі війська досягли Парижа, примусивши французьку урядову владу перебратися до міста Буру.
Після захоплення Парижа у владу вступив коллабораціоністський режим під керівництвом маршала Петена. 22 червня 1940 року укладений Французький придане у Комп'єнському лісі, за яким було утворено Вічний Франційський державний режим, а окупаційна зона розділилася на зони: північну, підпорядковану безпосередньо нацистській Німеччині, і південну, що залишилася формально незалежною під контролем маршала Петена.
2. Яку Францію було організовано німець
ким окупаційним режимом? Спираючись на історичні документи й свідчення сучасників, поміркуйте про настрої, які панували серед французів після взяття Парижа нацистськими військами.
Німецький окупаційний режим в Франції був організований з метою забезпечення контролю над країною і максимального використання ресурсів для потреб нацистської Німеччини. Окупаційна влада розподілила Францію на дві зони: окуповану північну зону, де безпосередньо контролювалася німецька армія, та вічну, або нейтральну, зону на півдні, де було створено коллабораціоністський режим під керівництвом маршала Петена.
В північній зоні нацисти встановили суворий контроль, проводили репресії проти опозиційних сил та єврейського населення. Велика кількість французьких євреїв була депортована до концентраційних таборів. Німці також використовували Францію як базу для власних військових операцій на Середньому Сході.
Настрої серед французького населення після взяття Парижа були суперечливими. Деякі французи активно співпрацювали з окупаційною владою і прийняли коллабораціоністський режим, сподіваючись на покращення умов життя або привілеїв. Інші жителі Франції приховувалися, приєднувалися до рухів опору або противилися німецькій окупації.
Опірницький рух, включаючи підпіль
ні організації та групи розведки, виконував акції саботажу, розповсюджував антиокупаційну пропаганду і допомагав союзницьким військам. За свідченнями сучасників, серед французького населення панував розподілений настрій, від колаборації до активного опору, залежно від ідеологічних, політичних та особистих переконань кожної людини.
Варто відзначити, що це загальне уявлення про настрої серед французького населення, і індивідуальні думки та реакції можуть бути різними залежно від конкретних обставин та досвіду кожної особи.
Объяснение: