Повторительно-обобщающий урок по восьмой главе
«ОБРАЗОВАНИЕ И УКРЕПЛЕНИЕ КАЗАХСКОГО ХАНСТВА
B XV-XVII BB.»
Вопросы и задания
1. Определите экономические, политические и этнические предпосылки образо-
вания Казахского государства. Обоснуйте закономерность возникновения
Казахского ханства.
2. Рассмотрите вопросы: благоприятные внешние условия для Казахского хан-
ства в период правления Керея и Жаныбека в конце XV в. и внешние опас-
ности для Казахского ханства в этот же период.
3. Определите общее и различия в направлениях внешней политики Мурундука
и Касыма.
4. Можно ли считать Хакназара продолжателем политического курса его отца
Касым-хана? Обоснуйте свое мнение. Историк начала XVII века Кадырга-
ли Жалаири отмечает, что «потомство его (Хакназара) более не царствует».
Почему?
5. Сравните законы Есима и Касыма. В чем вы видите преемственность? Составь-
те сравнительную таблицу.
6. Какие меры предпринял Тауке для укрепления ханской власти?
Просві́тництво — широка ідейна течія, яка відображала антифеодальний, антиабсолютистський настрій освіченої частини населення у другій половині XVII —XVIII століття. Представники цієї течії: вчені, філософи, письменники, митці — вважали метою суспільства людське щастя, шлях до якого — переустрій суспільства відповідно до принципів, продиктованих розумом, були прихильниками теорії природного права. Несправедливість та поневолення, які панують у суспільстві, вони вважали наслідком накинутих можновладцями законів, релігійних забобонів та нестачі справжніх знань. Своїм завданням вільнодумці проголошували утвердження свободи, розвиток природних здібностей кожного, громадянське виховання та поширення освіти. XVIII століття називають також Добою розуму, адже разом з ідеями Просвітництва утверджувалася віра в силу знань та можливість розумного облаштування громадського життя. Саме в цей час виникла й ідея поступу — тобто послідовного розвитку людства через здобуття нових знань, вдосконалення суспільного ладу та покращення умов життя[1].
Объяснение:
В. Интернете так написано
Правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого були важливими для історії Київської Русі. Обидва правителі були відомі своєю мудрістю, стратегічним мисленням та здатністю до дипломатії. Однак, у їхніх правліннях були і різні особливості.
Володимир Великий був більш військовим правителем, який вів активну зовнішню політику та розширював територію свого владарства шляхом завоювання сусідніх земель. Він також був відомий своїми реформами, зокрема, змінив релігію свого народу з язичництва на християнство. Володимир Великий заснував перший писаний закон, який став основою для подальшого розвитку правової системи в Київській Русі.
Ярослав Мудрий, з іншого боку, був більш миротворцем, який здійснював успішну зовнішню політику, проте без використання сили. Він забезпечив мир та стабільність на своїй території, розвивав культуру та освіту, засновуючи багато шкіл та монастирів. Ярослав Мудрий також створив перший рукописний кодекс законів, що став важливим документом для культурного та правового розвитку Київської Русі.
Таким чином, Володимир Великий та Ярослав Мудрий відрізнялися у своїй зовнішній політиці та підходах до управління, проте обидва заслуговують на повагу та признання за свої досягнення. Вони зробили значний внесок у розвиток свого народу та стали символами Київської Русі.