Объяснение:В 1547 году Иван IV созвал Собор примирения (рассматривал проблему отмены кормлений и злоупотреблений чиновников на местах); впоследствии такие соборы стали называться Земскими (в противоположность соборам церковным — «освященным»). Слово «земский» могло обозначать «общегосударственный» (то есть дело «всей земли»).[источник не указан 2142 дня] (До сих пор не подтверждена просматривающаяся логическая связь между новгородским классом своеземцев и Земским собором в едином централизованном русском государстве.) Собор 1547 г. продолжался два дня, он был созван для решения вопросов о новом царском Судебнике и о реформах «Избранной рады». В процессе собора выступал царь, бояре, позже состоялось заседание Боярской думы, принявшей положение о неподсудности (кроме как по крупным уголовным делам) боярских детей наместникам. По мнению И. Д. Беляева, в первом Земском Соборе участвовали выборные от всех сословий. Царь испросил у бывших на соборе святителей благословение исправить Судебник «по старине»; затем объявил представителям общин, что по всему государству, по всем городам, пригородам, волостям и погостам и даже в частных владениях бояр и других землевладельцев должны быть избраны самими жителями старосты и целовальники, сотские и дворские; для всех областей будут написаны уставные грамоты, при которых области могли бы управляться сами собой без государевых наместников и волостелей[6].
:)
Объяснение:
Індійське суспільство у середньовіччі складалося з різних станів або каст, які визначалися на основі родової та професійної приналежності. Основні стани в середньовічному індійському суспільстві включали:
1) Брахмани: Брахмани відносилися до найвищого стану у соціальній ієрархії. Вони були священиками, мудрецями та вчителями. Брахмани вважалися найбільш священними і мали привілеї в суспільстві.
2) Кшатрії: Кшатрії були воїнами і правителями. Вони відповідали за оборону країни і займали вищі посади у політичній системі. Кшатрії також мали певні привілеї та права.
3) Вайші: Вайші включали торговців, сільськогосподарських працівників і ремісників. Вони займалися комерцією, сільським господарством та ремеслами. Вайші були важливим економічним станом.
4) Шудри: Шудри складали найнижчий стан. Вони виконували ручну працю, таку як робота на полях, ремонт інструментів та інші низькопосадові роботи. Шудри були соціально відокремлені та мали обмежені права.
Однак, варто зазначити, що ця ієрархія станів в середньовічному індійському суспільстві не була абсолютною або беззмінною. Багато факторів, таких як релігія, регіональні відмінності та інші соціокультурні чинники, впливали на соціальну мобільність та можливість переходу між станами.